English    Русский

"Документальна трилогiя"
Борис Малиновський

Пам'ятники нашої молодостi
Друзi, яких я не побачу
Очима ветерана

Київ, видавництво Горобець, 2011. -336с: 90 iл. ISBN 978-966-2377-19-4. Книгу видано росiйською мовою.

Слово до читача

Читати книгу  ›››    

Книги члена кореспондента НАНУ Б.М.Малиновського про становлення обчислювальної технiки в Радянському Союзi, у тому числi в Українi, про основоположника вiтчизняної комп'ютерної технiки С.О.Лебедєва, основоположника iнформацiйних технологiй В.М.Глушкова й iнших комп'ютерних пiонерах, про ранiше секретнi системи з використанням комп'ютерiв, стали помiтним внеском в iсторiю iнформацiйних технологiй, переконливо показали порiвняннiсть закордонної обчислювальної технiки з радянською, створеною в першi три повоєнних десятилiття.

Б.М.Малиновський не тiльки сучасник появи i розвитку комп'ютерiв i рiзних комп'ютеризованих систем, про якi вiн розповiдає у своїх книгах, але й активний учасник ряду проектiв i дослiджень в Українi. Однак, у своїх публiкацiях про них вiн висловлюється досить стримано. На пiдходi до свого 90-рiччя, Борис Миколайович, немов компенсуючи недомовлене, пiдготував ще одну книгу - трилогiю: про розробку в Українi першої в Радянському Союзi напiвпровiдникової керуючої машини широкого призначення КМШП "Днепр", з якої почалося серiйне виробництво комп'ютерiв в Українi; про однополчан, якi стрiмко iдуть у небуття; висловив своє ставлення до подiй, що вiдбуваються в Українi.

Як нерiдко буває, дуже значнi досягнення в науцi та технiцi, що мають прiоритетне значення, визнаються не вiдразу, що i трапилося з появою КМШП "Днепр". Колектив його творцiв, двiчi висувався на Ленiнську премiю, але її не одержав. "Ви випередили час", - таке "виправдувальне" пояснення дали пiзнiше в Комiтетi з Ленiнських премiй при РМ СРСР.

Не намагаючись реабiлiтувати подiї пiввiкової давнини, автор книги, вiн же головний конструктор КМШП "Днепр", приводить збереженi унiкальнi, в основному тi, що нiде не публiкувалися документи, якi дозволяють побачити значимiсть подвигу творцiв КМШП "Днепр", їхнiй незаперечний величезний внесок у становлення українського комп'ютеробудування, що забезпечило створення сотень пiонерських керуючих систем на базi КМШП "Днепр" у промисловостi, наукових дослiдженнях i системах вiйськового призначення в Радянському Союзi. Коментарi автора до документiв i самi документи, у силу їхньої унiкальностi, читаються з таким же iнтересом, як i основний текст.

Один з екземплярiв машини, визнаної в тi роки кращою серед тих що з'явилися в той час i пiзнiше не поступалася закордонним зразкам, зберiгається в Московському Державному полiтехнiчному музеї. У 2008 р. Експертною радою музею вiд iменi Мiжнародної ради музеїв вона була визнана (через пiввiку!) Пам'ятником вiтчизняної науки i технiки I-ої категорiї. Це кращий подарунок до 50-рiччя створення машини i її головному конструктору i всьому колективу творцiв машини.

Дуже дорогим є i те, що в книзi дано короткий опис пiдготовленої Б.М.Малиновським кiмнати-музею "Як це починалося". Музей створений у Будинку вчених НАНУ вiдповiдно до розпорядження Президiї НАНУ, мiстить унiкальнi експозицiї про становлення українського комп'ютеробудування в 1951-1981 рр.

У груднi 2011 року настають двi ювiлейних подiї - 60 рокiв створення першої на європейському континентi Малої електронної лiчильної машини "МЭСМ" (25 грудня) i 50-рiччя створення першої в Радянському Союзi керуючої машини широкого призначення - першого в Українi серiйного комп'ютера КМШП "Днепр" (9 грудня).

"Документальна трилогiя", що публiкується Б.М.Малиновським допоможе учасникам ювiлейних подiй, iншим читачам книги, краще зрозумiти i вiдчути творчу атмосферу перших повоєнних десятилiть, дасть можливiсть отримати кориснi уроки для подальшого розвитку майбутнiх iнформацiйних технологiй.

Книга починається двома взаємно пов'язаними присвятами: 50-рiччю створення, в основному працею пiслявоєнних двадцятилiтнiх, КМШП "Днепр" i пам'ятi поколiння двадцятилiтнiх, що виявило себе з найкращої сторони в роки Великої Вiтчизняної вiйни.

У другiй частинi трилогiї автор розповiдає про незабутнi для автора - тодi одного з двадцятилiтнiх - подiї Великої Вiтчизняної вiйни. У нiй говориться, у першу чергу про близьких йому однополчанах, яких уже немає. Автор спробував зберегти пам'ять про них, про навколишню бойову обстановку, їх мужню поведiнку у важких фронтових умовах, обставин їхньої передчасної загибелi, i це, вважаю, удалося йому зробити. Заключнi сторiнки цiєї частини, присвяченi першому й останньому однополчанам, що пiшли з життя, i брату автора Малиновському Льву Миколайовичу торкають до глибини душi.

В останнiй частинi трилогiї розмiщенi враження не тiльки автора i ветеранiв вiйни, але i вчених-сучасникiв про подiї, що вершилися в Українi в 90-х роках ХХ столiття, у першу чергу в НАН України, а також висловленi автором думки про майбутнє.

Президент Нацiональної академiї наук України академiк Б.Є.Патон