Русский      English

Довідка про діяльність програміста канд. фіз.-мат. наук Міщенко Н.М.
в Інституті кібернетики ім. В.М. Глушкова НАНУ (1956-2010)

Міщенко Надія Михайлівна
17.07.1938 - 04.05.2021
"Комп'ютерне програмування - це мистецтво, бо пропонує світові
акумульовані знання, вимагає уміння і винахідливості і особливо тому,
що продукує об'єкти краси. Програміст, який підсвідомо
відчуває себе митцем, буде насолоджуватися тим,
що він робить і робитиме його ще краще".
    Knuth D.E. The Art of Computing Programming, Vol. 1:
Fundamental Algorithms, Addison-Wesley, Reading, Mass, 1969.


"Программист должен обладать способностью первоклассного
математика к абстракции и логическому мышлению в сочетании
с эдисоновским талантом сооружать все, что угодно,
из нулей и единиц. Он должен сочетать аккуратность бухгалтера
с проницательностью разведчика, фантазию автора
детективных романов с трезвой практичностью экономиста."
    Академик А.П. Ершов "О человеческом и истетическом факторах в программировании",
ж. "Кибернетика", №5. 1972.

У 1954 році я складала вступні іспити на механіко-математичний факультет Київського Державного Університету ім.Т.Шевченка, але не пройшла за конкурсом. "Спіткнулася" на останньому іспиті з хімії. Білети були російською мовою, я неправильно переклала питання українською і в результаті відповіла на теми не свого білета. Викладач повідомила, що вона мені ставить двійку, оскільки я відповіла не на свій білет. Я попросила її перекласти мої питання українською, бо могла відповісти без підготовки. Вона не змогла цього зробити й поставила мені "три". До прохідного числа балів для вступу в Університет мені не вистачило одного балу.

Під час вступної сесії "вболівав" за мене Петро Тодосьович Бойко, мій добрий знайомий, згодом знаний київський священик, а тоді диктор на Українському радіо. Він стежив за результатами моїх екзаменів.

Дізнавшись про мій результат, Бойко негайно повів мене до ректора. Ректор порадив передати документи для вступу на заочне відділення, куди вступ був гарантований, і дав дозвіл на відвідування лекцій на стаціонарі. Ректор передбачав неминуче "відсівання" після зимової сесії тих, хто не зможе вчитися далі з різних причин. І тоді я могла бути прийнята на вільне місце - за наявності відповідних оцінок на іспитах за перший семестр. Я погодилася.

Зарахували мене до групи №7. Моїми одногрупниками були відомі нині вчені Іван Сергієнко, Юрій Єрмольєв, Анатолій Великий та інші.

Вчилася я старанно. На першій зимовій сесії я одержала відмінні оцінки з математичних дисциплін і пішла до декана з усним проханням перевести мене на стаціонарне навчання. Декан відповів: "Відпочивайте, переведемо". Я відпочила, прийшла на заняття і виявила: дві студентки з 7-ої групи вибули (обидві були вихованками дитбудинку, медалістками, а тому були зачислені без вступних екзаменів), а на їх місце прийняті двоє осіб чоловічої статі...

Схожа ситуація повторювалася після кожного семестру протягом двох перших курсів. На початку другого курсу я їздила з групою на колгоспні роботи. Продовжувала відвідувати лекції стаціонару. На початку січня та у липні відвідувала сесії на заочному відділені мех.-мат. факультету для здачі екзаменів, де потоваришувала з киянкою Гітою Машбіц, студенткою цього відділення. Сприяло нашій дружбі те, що на екзаменах ми одержували однакові оцінки, переважно відмінні. Я виконувала вдома у Гіти завдання з креслення.

На початку 3-го курсу я все ще не була переведена на стаціонар, тож вирішила шукати роботу і продовжувати вчитися заочно. У кінці жовтня зателефонувала Гіті, щоб повідомити про моє рішення попрощатися з Києвом. Гіта сказала, що в Лабораторії, де вона працює, є обчислювальна машина і вільна посада техніка-обчислювача. Якщо я даю згоду, то вона влаштує мені зустріч з керівництвом Лабораторії. Я відразу погодилася. У призначений Гітою день в кінці жовтня 1956 року я прийшла на площу Толстого, звідки службовий автобус повіз мене й співробітників Лабораторії до Феофанії - тоді це було за межами Києва. Як потім виявилося, їхала я в засекречену Лабораторію Інституту математики АН УРСР, яку очолив з березня 1956 року молодий доктор фіз.-мат. наук Віктор Михайлович Глушков.

У Феофанії на вході до будинку Лабораторії мене зустріла керівник групи обчислювачів Олександра Петрівна Святоха. Ми познайомилися й домовились, що я почну працювати 10 листопада.

А в другій половині грудня 1956 року мене розшукали у Феофанії мої товаришки - студентки-заочниці, щоб повідомити, що мене і ще декого з заочників з нового року можуть зарахувати на стаціонар мех.-мат. факультету КДУ, але на курс нижче. Та я вже не змогла покинути роботу. Держуніверситет ім. Тараса Шевченка закінчила заочно 1960 року з червоним дипломом.

Наука не стояла на місці. Дуже швидко рамки Лабораторії Інституту математики АН УРСР з ЕОМ МЭСМ стали тісними для розв'язку того обсягу завдань, що постали на шляху науково-технічного прогресу. Завдяки енергії та геніальному передбаченню невтомного молодого вченого - директора Лабораторії Віктора Михайловича Глушкова, на базі Лабораторії у 1958 році виник самостійний науковий центр - спочатку Обчислювальний центр АН УРСР, згодом перейменований на Інститут кібернетики АН УРСР з кількома підрозділами. З огляду на це історію кібернетики в Києві умовно можна поділити на чотири періоди - за її розвитком та розташуванням у різний час.

"феофанівський" (ур.Феофанія) - 1956-1958 рр. - Лабораторія Інституту математики АН УРСР - МЭСМ;

"лисогірський" (вул.Лисогірська) - 1959-1964 рр. - Обчислювальний центр АН УРСР - ЕОМ - електронні обчислювальні машини "Киев" та М-20;

"великокитаївський" (вул.Велика Китаївська) - 1965-1975 рр. - Інститут кібернетики АН УРСР - ЕОМ М-220;

"теремківський" у трьох частинах (масив Теремки) - 1976-2012 - Кібернетичний центр НАН України з Інститутом кібернетики ім. В.М.Глушкова у його складі

Частина 1 - 1976-1990 - ЕОМ ІBM.

Частина 2 - 1991-2012 - ПК - персональні комп'ютери. Відділ РВМ.

Частина 3 - 2003-2012 - ПК, мова Сі.

Перелік завдань, виконуваних авторкою спогадів протягом 1956-2012 рр.

Феофанівський період (1956-1958). Електричні калькулятори.

Керівник програмістів Ющенко Катерина Логвинівна, канд.фіз-мат наук. Грищенко Н.М. у групі програмістів - технік-обчислювач за формулами; також виконує вручну програми з метою їх налагодження. Зрідка - оператор на МЭСМ (постановка задач і фіксація результатів).

Лисогірський період (1959-1964). ЕОМ "Киев"

Відділ програмування К.Л. Ющенко Мова програмування - машинний код ЕОМ "Київ".

Завдання 1. (1959-1960). Програміст у відділі К.Л. Ющенко. Програмування морфологічного аналізу текстів російською мовою за алгоритмом І.О. Мельчука, мол. наук. співр. Інституту мовознавства АН СРСР. Захист дипломної роботи в КДУ за побудованою програмою морфологічного аналізу (квітень 1960 р.)

Завдання 2. (Листопад 1960 - січень 1961 рр.) У відділі К.Л. Ющенко. Програмуюча програма - 2 (ПП-2) за алгоритмом ст.інж. Л.М. Іваненка та зав. відділом К.Л. Ющенко.

Завдання 3. (1961- 1962 рр.). М.н.с. у відділі ТЦА В.М. Глушкова. Навчання машини "Киев" розпізнавати осмисленість речень російською мовою за алгоритмом В.М. Глушкова.

Завдання 4. (1963 - серпень 1965 рр.). Відділ А.О. Стогнія. Моделювання машини "МИР" на ЕОМ "Киев" та М-20 за власним алгоритмом. (З 1963 року моє прізвище Міщенко Н.М.)

Великокитаївський період (1965-1975), ЕОМ М-20 та М-220

Відділ ТЦА - теорії цифрових автоматів, мова програмування - машинний код ЕОМ М-220, згодом Автокод М-220.

Завдання 5. З групою програмістів у складі Федюрко В.В., Феліжанко О.Д., Шерстобоєва Г.К. Щоголєва Н.М. та Лисюк Л.Г, студентки-випускниці Ужгородського Держуніверситету (переддипломна практика) розробляння Автокода М-220 та транслятора Т0 для нього. Побудова розширної системи програмування (РСП) Т.

Завдання 6. Використання Автокода М-220 з трансляторами Т0 та РСП Т для реалізації трансляторів з мов програмування алгоритмів системи ПРОЕКТ.

Захист кандидатської дисертації за результатами досліджень (1973).

Теремківський період - 1 (1976-1990). ЕОМ ІBM 360

Відділ ТЦА. Мова програмування ПЛ-1.

Завдання 7. Побудова інструментальної розширної системи програмування ТЕРЕМ мовою ПЛ/1 з засобами розширення вхідних мов для побудови трансляторів з мов, синтаксис яких описується модифікованими БНФ (Бекусо-Наурівськими Формами). З 1984 р. - ст. наук. співробітник.

Завдання 8. Реалізація МАЯК-транслятора та супровід реалізації трансляторів для МВК (Многопроцессорного Вычислительного Комплекса) на основі сімейства мов програмування МАЯК за допомогою РСП ТЕРЕМ.

Теремківський період - 2 (1991-2002). Персональні компютери (ПК).

Відділ РВМ (Рекурсивных Вычислительных Машин)

Завдання 9. Перепрограмування РСП ТЕРЕМ мовою Сі на ПК.

Завдання 10. Застосування РСП ТЕРЕМ для розробки кількох мовних процесорів мовою Сі на ПК. Зокрема, реалізація транслятора з процедурної мови алгебричного програмування APS за допомогою РСП ТЕРЕМ (супровід РСП, виконавець Валькевич Т.А.);

Завдання 11. Теорія ймовірностей. Байєсові мережі. Співавтори Щоголева Н.М., Феліжанко О.Д.

Теремківський період - 3 (2003-2012): ПК, мова Сі.

Завдання 12. Мовні процесори (МП) для природних мов на ПК. Головна функція МП для природних мов - послівна обробка текстів. Застосування МП для перекладу текстів природними мовами з використанням системи ТЕРЕМ полягало в наступному:

1) розробляння мови опису морфології мови;

2) за допомогою РСП ТЕРЕМ побудова морфологічних таблиць за описом морфології;

3) розробляння мови для формального опису словників вхідної і вихідної мов;

4) за допомогою РСП ТЕРЕМ побудова машинного представлення двомовних словників;

5) програмування за алгоритмом перекладу.

Програма-перекладач орієнтована на використання побудованих структур: граматичних (морфологічних) та словникових.

Завдання 13. Українська термінологія. Формування, стандартизація віддієслівних термінів.


На цьому закінчується перелік завдань, виконаних авторкою за 50 років програмування.