Про значний та невідомий внесок Бориса Гнєденка у зародження інформаційних технологій.

Емулятор однієї з перших в Європі електро-обчислювальних машин - "Київ"

10 травня 2022 р. на спільному вебінарі відділів теорії м'якої речовини та комп'ютерного моделювання багаточастинкових систем виступлять Дар'я Мінєєва, Діана Громяк, Ольга Люба (УКУ – Український католичний університет) із доповіддю "Емулятор однієї з перших в Європі електро-обчислювальних машин - "Київ""

Вебінар відбудеться онлайн на платформі MS Teams.

Початок о 11:00.

До участі запрошуємо всіх зацікавлених.

Хочете стати учасником вебінарів, що відбуваються в ІФКС (Інститут фізики конденсованих систем НАН України), та не знаєте як? Зверніться по допомогу до Oksana Dobush.

Комп'ютер "Київ" та Адресна мова програмування (1955 р.) невіддільні одне від одного.

У комп'ютері "Київ" вперше в світі апаратно реалізована адресна арифметика та маніпуляції з вказівниками, включаючи багатократне їх розіменування (адресація вищих рангів Адресного програмування).

При цьому закордонні технології відставали від українських на десятки років, що підтверджується нагородою у 2001 році Гарольда Лоусона медаллю "Комп'ютерний піонер" саме за винахід нібито ним вказівників у 1964 р., які насправді були винайдені киянами ще у 1955 р.

До 100-річчя від дня народження члена-кореспондента НАН України Б.М.Малиновського

Гусєв Владислав Володимирович (1944-2022)

12.01.2022 р. - 70 років з дня початку експлуатації "МЭСМ"

12.01.2022 р. виповнюється 70 років з дня початку експлуатації "МЭСМ" для розв'язку реальних, складних та надзвичайно важливих задач для оборонної галузі та народного господарства. Це втрачена сторінка історії зародження інформаційних технологій.
Про Катерину Ющенко з Чигирина та про її помічників.
У відео іде мова про тих, хто безпосередньо працював на "МЭСМ" та про задачі, які на "МЭСМ" розв'язувались.
Ця сторінка історії ІТ не має бути забута ні в Україні, ні у всьому світі.
Про перших програмісток Великобританії та США знає весь світ. Їх в Україні знають та шанують. Але про своїх співвітчизниць нічого не знають.
А українські програмістки та обчислювачки робили чудеса на "МЭСМ" та першими в світі винайшли та реалізували мову програмування високого рівня з найпотужнішими засобами, чим випередили і Великобританії і США на ціле десятиріччя!
Дивіться про невідомих героїнь України, поширюйте відео у соцмережах, підписуйтесь на канал, ставте лайки та залишайте коментарі. Це сприятиме поширенню дуже цікавої, важливої та навмисно забутої авторитарним режимом сторінки історії України!
У відео використані спогади Надії Міщенко.   ›››

70 років створення першого в континентальній Європі комп’ютера "МЭСМ"

60 років створення управляючої машини широкого призначення "Дніпро"

9 грудня 2021 року - 60 років створення першого вітчизняного напівпровідникова управляючого комп’ютера широкого призначення "Дніпро"   ›››

Відкриття меморіальної дошки та пам’ятника Борису Євгеновичу Патону

До 100-річчя від дня народження Малиновського Бориса Миколайовича (1921-2019)

24 серпня 2021 року у день 30-річчя Незалежності України відзначаємо 100-річчя від дня народження Бориса Миколайовича Малиновського - чудової людини, видатного вченого-практика, член-кореспондента Національної Академії Наук України, який прославив на початку шістдесятих років українську науку (в образі Київського інституту кібернетики НАНУ) піонерською розробкою напівпровідникової електронної обчислювальної машини - комп’ютера "Дніпро", що стала на той час кращою з кращих розробок подібного роду, - людини цікавої долі, що пройшла війну, отримала два поранення, стояла біля витоків комп'ютерної науки та техніки в Україні, пропрацював в цій галузі понад півстоліття, особисто знайомій з легендарними особистостями тієї епохи і, крім того, письменник і приголомшливий оповідач, який зробив дуже багато для збереження пам'яті про історію обчислювальної техніки в Україні, про наші досягнення та людей, що стояли за ними.

Про наповнене напруженою захоплюючої роботою і небувалими досягненнями тридцятиліття розвитку обчислювальної техніки (40-і 70-і рр. ХХ-го ст.) розповідається в чисельних книгах Бориса Малиновського. З 1998 р. за його ініціативою на просторах Інтернет було створено тримовний сайт, а при Київському будинку вчених НАНУ музей, які інформують про різні аспекти історії та розвитку інформаційних технологій в Україні.

До 100-річчя від дня народження Кудрявцева Івана Васильовича (1921-1975)

7 липня 2021 року 100 років від дня народження Івана Васильовича Кудрявцева Генерального директора Київського науково-дослідного інституту радіоелектроніки КНДІРЕ з 1958 по 1975 роки. Під керівництвом І.В.Кудрявцева розроблялися, проектувалися і виготовлялися найважливіші радіоелектронні системи із застосуванням комп'ютерів для Військово-морського надводного та підводного флоту СРСР.

За його ініціативи Інститут першим у Радянському Союзі розпочав створення комп'ютеризованих корабельних радіоелектронних комплексів, де використовувалися розроблені за вимогою І.В.Кудрявцева мікроелектронна база і спеціалізовані корабельні комп'ютери - перші в Україні та СРСР. Комплекси містили всі необхідні технічні та програмні засоби для вирішення основних завдань на флоті: отримання інформації про навколишню обстановку, керування зброєю, у тому числі ракетною, навігація тощо. ›››

Боюна Віталія Петровича обрано дійсним членом - академіком - НАНУ

Вітаємо Віталія Петровича Боюна, піонера кібернетичної техніки з обранням дійсним членом НАН України по Відділенню інформатики. Бажаємо подальшої плідної роботи!
Читати нарис про Віталія Петровича Боюна ›››

26.05.2021 до складу НАН України обрано 30 академіків, 73 члена-кореспондента та 27 іноземних членів НАН України

26 травня 2021 року відбулася сесія Загальних зборів Національної академії наук України, під час якої було обрано дійсних членів (академіків) і членів-кореспондентів НАН України... ›››

Іваськів Юрій Лукич (1936 -2021)

5 травня 2021 року пішов з життя Юрій Лукич Іваськів - відомий в Україні та за кордоном як фахівець в області інформаційних технологій, теорії цифрових обчислювальних систем, автор принципово нової концепції побудови ЦЕОМ з ненеймановською організацією архітектури. ›››

Уже рік як нема з нами Малиновського Бориса Миколайовича. 13 листопада 2020 р.

Малиновському Борису Миколайовичу, 24 серпня 2020 року, виповнилося б 99-років. Уже рік як немає з нами, мудрого, душевного, делікатного. Конструктор першого вітчизняного напівпровідникового управляючого комп'ютера "Днепр". Член-кореспондент Національної академії наук України, доктор технічних наук, професор. ›››

Борис Євгенович Патон (1918-2020)

З глибоким сумом повідомляємо, що 19 серпня 2020 року на 102-му році пішов з життя президент Національної академії наук України, академік НАН України, доктор технічних наук, професор Борис Євгенович Патон.

Наукова спільнота, колеги, учні та друзі глибоко сумують за Борисом Євгеновичом Патоном і висловлюють щирі співчуття його рідним і близьким.

80-років академіку В'ячеславу Васильовичу Петрову

Академіку НАН України, професору, доктору технічних наук В'ячеславу Васильовичу Петрову 3 серпня 2020 року виповнюється 80 років. ›››

До 90-річчя академіка Володимира Сергійовича Михалевича (1930–1994)

До 90-річчя від дня народження академіка Володимира Сергійовича Михалевича (10.03.1930–16.12.1994). З 1982  по 1994 рік - директор Інституту кібернетики імені В.М.Глушкова. Наукові праці присвячено теорії оптимальних рішень і розробці математичного апарату економічної кібернетики. ›››

До 150-річчя академіка Євгена Оскаровича Патона (1870–1953)

До 150-річчя від дня народження видатного вченого в галузі електрозварювання та мостобудування академіка Євгена Оскаровича Патона (1870–1953). ›››

30 січня 2020 року відбулася традиційна зустріч присвячена пам'яті Віктора Михайловича Глушкова (24.08.1923-30.01.1982). ›››

Перед ліком світлим міста рідного. І.Трахтенберг

Золоте сплетіння старих київських вулиць. Почну з розповіді про вулицю мого далекого дитинства, ім'я якої Тарасівська. Знаходиться вона по сусідству з такими ж старими вулицями Паньківською, Микільсько-Ботанічною, Караваєвською (зараз Льва Толстого). Їх сплетіння з частиною деяких кварталів вулиць Саксаганського і Володимирської городяни здавна відносять до київського "Латинського кварталу" - по асоціації зі знаменитим районом в Парижі... ›››

Слободянюк Тамара Федорівна (1933-2019)

Із глибоким сумом сповіщаємо, що 11 грудня 2019 року пішла з життя Слободянюк Тамара Федорівна. Після закінчення Київського політехнічного інституту в 1956 році три роки вона була змінним інженером на первістку вітчизняної обчислювальної техніки - Малій електронно-лічильній машині "МЭСМ". Не кожному дано побачити і зберегти в пам'яті першу в континентальній Європі електронну обчислювальну машину.  ›››

До сторіччя від дня народження Катерини Логвіновни Ющенко.
8 грудня 2019 року

8 грудня 2019 року - 100 років від дня народження члена-кореспондента НАН України, заслуженого діяча науки, лауреата премій Ради Міністрів СРСР, двічі - Державної премії України, премії імені В.М.Глушкова Катерини Логвіновни Ющенко. ›››

6 грудня 2019 року - 106 років від дня народження Миколи Михайловича Амосова.

6 грудня 2019 року - 106 років від дня народження новатора-хірурга, талановитого письменника, засновника біокібернетики Миколи Михайловича Амосова. ›››

Малиновський Борис Миколайович (1921-2019)

Із глибоким сумом сповіщаємо, що 13 листопада 2019 року пішов з життя відомий в Україні і за кордоном учений - ветеран обчислювальної техніки, член-кореспондент НАН України, академік Міжнародної Академії інформатизації, доктор технічних наук, професор Малиновський Борис Миколайович.  ›››

Коваленко Ігор Миколайович (1935-2019)

Із глибоким сумом сповіщаємо, що 19 жовтня 2019 року на 85-му році пішов з життя видатний український учений, фахівець у галузі теорії ймовірності та її застосувань академік Ігор Миколайович Коваленко  ›››

Нагорода за створення першої ЕОМ - виключити з партії. Шкабара Катерина Олексіївна (1913-2002)

Ім'я Катерини Шкабари ви не знайдете в енциклопедіях - ні в Великій радянській енциклопедії, ні в українській.

Це дивно, адже вона була одним з двох найближчих помічників Сергія Олексійовича Лебедєва - творця першого в континентальній Європі комп'ютера, народженого в Феофанії в 1951 році. А разом з іншою великою людиною - хірургом Миколою Амосовим створила кібера-діагноста.  ›››

Академік НАНУ Летичевський Олександр Адольфович (1935-2019)

З глибоким сумом сповіщаємо, що 19 серпня 2019 року пішов з життя видатний вчений в галузі інформатики, завідувач відділу Інституту кібернетики імені В.М.Глушкова НАН України, Заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Державних премій України в галузі науки і техніки академік НАН України Летичевський Олександр Адольфович...  ›››

Вельбицький Ігор В'ячеславович (1939-2019)

З глибоким сумом повідомляємо, що 1 серпня 2019 року пішов з життя Вельбицький Ігор В'ячеславович - відомий вчений в області кібернетики, Інформатики та Математичного забезпечення обчислювальних машин і систем, доктор фізико-математичних наук, професор, Лауреат Державної премії України...  ›››

50 років факультету комп'ютерних наук і кібернетики

6-7 травня 2019 року в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка святкували 50 років факультету комп'ютерних наук і кібернетики. ›››

20 березня 2019 року в Києві відкрили міні-скульптурку "Київський Комп'ютер"

20 березня 2019 року (в день Щастя) в рамках культурологічного проекту Юлії Бевзенко "Шукай" та за участю представництва ASUS в Україні в Києві відкрили міні-скульптурку "Київський Комп'ютер" (скульптор Дар'я Вовк). Мініатюра виготовлена з бронзи. Цей комп'ютер "МЭСМ" (рос. - Малая электронная счетная машина) - Мала електронна лічильна машина, був першим комп'ютером в континентальній Європі з програмою, що зберiгається в пам'ятi. Створено в 1948-1951 роках під керівництвом академіка Сергія Олексійовича Лебедєва.

Встановлена 13-та міні-скульптурка проекта "Шукай" на стіні в'єтнамського ресторану CHANG по вулиці Ярославів вал, 23а.

На відкритті був присутній і дав коментарі 97-річний піонер обчислювальної техніки Малиновський Борис Миколайович.

Фото з відкриття міні скульптури "Київський Комп'ютер"›››

Відео з відкриття:
Легенда про "Київський Комп'ютер"›››
Відкриття міні скульптури "Київський Комп'ютер" представником ASUS Михайлом Лукашевичем›››
Стрічку перерізає представник ASUS Михайло Лукашевич›››
Перфоменс на відкритті естрадного театру "Шарж", керівник Юлія Кратко›››
Сюжет про відкриття в новинах ТСН на 1+1›››

Б.М.Малиновський "Останній крок – він найважчий"

Публікацію присвячено 60-річчю Інституту кібернетики імені В.М.Глушкова НАН України. Мова йде про розробку та серійне виробництво першого напівпровідникового управляючого комп’ютера УМШП "Днепр". "Комп’ютерні засоби, мережі та системи". 2017, №17. ›››

6 грудня 2018 року - 105 років від дня народження Миколи Михайловича Амосова.

6 грудня 2018 року - 105 років від дня народження новатора-хірурга, талановитого письменника, засновника біокібернетики Миколи Михайловича Амосова. ›››

Борис Євгенович Патон

27 листопада 2018 року. Вітаємо з Ювілеєм президента Національної Академії наук Бориса Євгеновича Патона. ›››

100 років Академії наук України

14 листопада 1918 р. гетьман України Павло Петрович Скоропадський (1883—1945) підписав "Закон Української держави про заснування Академії наук у Києві" і затвердив статут Академії, згідно з яким вона складалася з трьох відділів: історико-філологічного, фізико-математичного та соціально-економічного. Було призначено і перших академіків, у тому числі В.І.Вернадського, С.П.Тимошенка, А.Ю.Кримського, М.І.Туган-Барановського та ін., всього дванадцять видатних вчених.

Уже 27 листопада того ж року на перших загальних зборах президентом Академії було обрано Володимира Івановича Вернадського, а вченим секретарем — Агатангела Юхимовича Кримського.

Ця дата і вважається днем початку діяльності Української академії наук. Вперше вона прозвучала в Україні тільки після здобуття нею незалежності (коли відзначалось 75-річчя Академії).  ›››

22.09.2018: "МЭСМ" - паломництво :)))   ›››

97 років Борису Миколайовичу Малиновському

24 серпня 2018 року виповнюється 97 років від дня народження член-кореспонденту Національної академії наук України, доктору технічних наук, професору Борису Миколайовичу Малиновському.

Борис Миколайович Малиновський - піонер обчислювальної техніки, заслужений діяч науки і техніки України, двічі лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, лауреат премій Президії Національної академії наук України імені С.О.Лебедєва та імені В.М.Глушкова, премії імені В.І.Вернадского.

За останні роки Борис Миколайович написав та опублікував десятки книжок з історії обчислювальної техніки в Україні та колишньому Радянському Союзі.

Творчих успіхів бажаємо йому та довгих років життя. ›››

Режисер Бебешко Жанна Іванівна підготувала фільм "Служу кібернетиці" в двух частинах про член-кореспондента Національної академії наук України за спеціальністю "обчислювальна техніка" Бориса Миколайовича Малиновського. У фільмі Борис Миколайович розповідає про кібернетичну науку Радянського Союзу 50-х-80-х років XX століття.

До 95-річчя від дня народження Віктора Михайловича Глушкова

24 серпня 2018 року - 95 років від дня народження академіка Віктора Михайловича Глушкова видатного вченого і громадського діяча, широко відомого у нас і за кордоном, засновника Інституту кібернетики Національної академії наук України, активного учасника світового процесу становлення та розвитку нових напрямів науки ХХ і ХХI ст. - обчислювальної техніки, кібернетики, інформатики. ›››

До 100-річчя від дня народження одного з піонерів Обчислювальної техніки в Україні професора д.т.н. Зіновія Львовича Рабіновича

З.Л. Рабінович народився в м. Києві - 1-го серпня 1918 р. Початок його творчої діяльності співпав із завершенням навчання в Київському політехнічному інституті (нині Національний технічний університет України "КПІ") та з початком Великої Вітчизняної війни, його було направлено на оборонний завод в м. Кіров (Вятка) інженером по приладах електронної техніки.

Після закінчення війни Зіновій Львович вступив до аспірантури Київського інституту електротехніки, де в цей час завершувалося створення першої в континентальній Європі цифрової електронної обчислювальної машини (Малої електронної лічильної машини "МЭСМ"). Керівником робіт - головним конструктором "МЭСМ" був академік С.О. Лебедєв.

У 1952 р. С.О. Лебедєв був запрошений в Академію наук СРСР, де став головним конструктором супер-ЕОМ - Великої електронної обчислювальної машини "БЭСМ". Їдучи до Москви, С.О.Лебедєв запропонував колективу лабораторії в Києві розробити Спеціалізовану ЕОМ "СЭСМ" для розв'язання систем алгебраїчних рівнянь. Керівництво створенням "СЭСМ" С.О.Лебедєв доручив одному зі співробітників Інституту електротехніки АН УРСР З.Л.Рабіновичу, який завершив навчання в аспірантурі і успішно захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук. З.Л.Рабінович став головним конструктором "СЭСМ".  ›››
Про Зіновія Львовича Рабіновича читайте також на нашому сайті ›››

1 травня 2018 року - 100 років від дня народження Башира Іскандаровича Рамєєва

Башир Іскандарович Рамєєв присвятив свої творчі устремління, а, точніше, все своє життя розвитку вітчизняного комп'ютеробудування, зумів першим перейти від розробки малосерійних унікальних комп'ютерів до створення сімейств (рядів) сумісних засобів обчислювальної техніки.

Очолюваний ним колектив (Пензенська школа комп'ютеробудування) першим в Радянському Союзі створив спочатку ряд лампових машин "Урал-1" - "Урал 4", а потім ряд напівпровідникових ЕОМ "Урал-11" - "Урал-16". Б.І.Рамєєв активно відстоював вітчизняний напрямок розвитку обчислювальної техніки, розробив принципи побудови майбутнього вітчизняного ряду ЕОМ на інтегральних схемах...

Машини "Урал" використовувалися майже в кожному другому з обчислювальних центрів, створених в СРСР.

Високопоставлена адміністративна еліта не оцінила талант уральського самородку, та не врахувала думку провідних вітчизняних вчених і прийняла вольове рішення скопіювати американську застарілу (на 10 років) систему IBM-360. Результат - крутий поворот у розвитку обчислювальної техніки - крах радянського комп'ютеробудування, який перейшов на випуск застарілої продукції.  ›››

2 листопада 2017 року - 115 років від дня народження Сергія Олексійовича Лебедєва

Академік Сергій Олексійович Лебедєв є основоположником комп'ютеробудування в Україні та колишньому СРСР. У Феофанії (під Києвом) під його керівництвом був створений перший в континентальній Європі комп'ютер - Мала електронна лічильно-обчислювальна машина ("МЭСМ" - рос. - Малая электронная счетная машина). ›››

Доктор технічних наук Лучук Андрій Михайлович (1925-2017)

15 серпня 2017 р. пішов з життя ветеран Інституту кібернетики імені В.М.Глушкова НАНУ, прекрасна Людина, висококваліфікований учений, професор, заслужений діяч науки України Андрій Михайлович Лучук.
Співробітники Кібернетичного центру НАНУ висловлюють родичам і всім близьким співчуття з приводу важкої втрати. Пам'ять про Андрія Михайловича залишиться в наших серцях.   ›››

До 80-річчя академіка НАН України М.В.Новікова

В березні 1977 р. Миколу Васильовича Новікова обрано директором Інституту надтвердих матеріалів (ІНМ) АН УРСР. В наступні 35 років він 6 разів переобирався на цю посаду і працює директором до цього часу (2012 р.). У 1985 р. М.В.Новіков був обраний академіком АН УРСР. ›››

7 квітня 2017 р. напередодні свого 85-річчя видатний український вчений Микола Васильович Новіков раптово помер.  ›››

6 грудня 2016 року - 103 роки від дня народження Миколи Михайловича Амосова

До дня народження видатного лікаря-хірурга, вченого, письменника, громадського діяча, академіка, дійсного члена Національної академії наук України, першого директора Київського науково-дослідного інституту серцево-судинної хірургії Миколи Михайловича Амосова відбудуться читання 9 грудня 2016 року, під егідою Асоціації серцево-судинних хірургів України. Захід проводиться втретє. м.Київ, проспект Перемоги, 34, Національний медичний університет ім. О.О.Богомольця, морфологічний корпус, аудиторія ім. Св.Луки. Початок о 10:00

Також пройшли щорічні VI Амосовскі читання, 2016 р. в Череповецькому медичному коледжі.

Відкриття меморіальної дошки в Міжнародному центрі НАН та МОН України

В Міжнародному навчальному центрі інформаційних технологій та систем Національної академії наук та Міністерства освіти України 26 травня 2016 року відкрито меморіальну дошку до 90-річчя від дня народження академіка НАН України Скуріхіна Володимира Ілліча (1926-2014).

26 квітня 2016 року - 30 років від дня страшної аварії
на Чорнобильській атомній електростанції

26 квітня 1986 року сталася аварія на атомній електростанції у Чорнобилі - через недосконалість конструкції, помилкові дії персоналу та інший випадковий збіг несприятливих обставин - вибухнув 4-й блок станції. Запущений в експлуатацію останнім (1983), він виконав роль атомного "троянського коня", знищивши міф про безпеку атомних станцій і показавши зворотний бік далеко не досконалої атомної енергетики. ›››

Пам'яті академіка Володимира Ілліча Скуріхіна (1926-2014)

17 квітня 2016 року 90 років від дня народження Володимира Ілліча Скуріхіна.

Академік НАН України, лауреат Державних премій, Заслужений діяч науки України Володимир Ілліч Скуріхін - відомий вчений в області системотехніки та теорії систем, один з піонерів створення автоматизованих систем управління, систем автоматизованого проектування, систем автоматизації промислового експерименту. Його внесок у становлення і розвиток Кібернетичного центру НАН України величезний.›››

21 грудня 2015 року. "Академік НАН України і АМН України, український кардіохірург М.М.Амосов".

КЛУБ "НАУКОВА СПАДЩИНА". З циклу "Внесок вчених у світову науку"

Розповідає Г.І.Телепова.

Перегляд відеофільму про М.М.Амосова "Людина, яка любила людей". Зустріч з режисером фільму.

Вечір веде керівник клубу, д.ф.-м.н, проф., пров.наук.співр. Ін-ту фізики НАН України В.А.Шендеровський.

Київський Будинок вчених НАНУ. Біла вітальня. Початок о 18.30.

6 грудня 2015 року - 102 роки від дня народження Миколи Михайловича Амосова

На телеканалі ГТРК "Культура" 06.12.2015 о 23:05 відбудеться показ телефільму "Микола Амосов. Ілюзія".

6 грудня 2015 року Миколі Михайловичу Амосову виповнилося б 102 роки.

Якщо людину пам'ятають - значить вона залишається з нами.

Так і буде - завжди.›››

10 грудня 2015 року 200 років від дня народження Ади Августи Лавлейс

Ви коли-небудь чули про Аду Лавлейс? Ні. Я теж, але сидячи одного разу в аеропорту Мюнхена і коротаючи час, стала переглядати тижневик "Week", де і натрапила на цікаву статтю про піонерів перших обчислювальних машин. Ім'я "Байрон" зачепило мою увагу. Ділюся своїм маленьким відкриттям. ›››

Книга про діяльність Клубу імені М.М.Амосова при Київському Будинку вчених НАНУ

Збірник-альбом присвячений діяльності Клубу ім. М.М.Амосова в 1994-2014 рр. За ці 20 років у Клубі пройшло понад 200 зустрічей з представниками громадської, урядової та політичної еліти країни. Ці зустрічі як у дзеркалі відобразили події, що відбувалися і в Україні, і в Клубі.

Ідея створення збірника-альбому народилася спонтанно, тому матеріал підібраний, виходячи з ситуації, що склалася в Клубі в останнє двадцятиріччя. В оформленні збірника використані репродукції картин Мауріца Корнелиса Ешера ›››

Б.М.Малиновський, "Жизнь это дни, которые запоминаются...", К., 2015, 192 стор., Книгу видано російською мовою.

Присвячується 70-річчю Перемоги!

Солдатський шлях Бориса Миколайовича Малиновського у воєнні роки (1941-1945) пройшов через українську Хатинь - спалене разом з тисячами безвинно розстріляних гітлерівцями жителів містечко Корюківка на Чернігівщині, через місто Щорс, де фашисти по-звірячому стратили юну патріотку-школярку Ніну Сагайдак. Пам'ятними віхами залишилися на землі Росії, України, Білорусії та Латвії багато могил моїх загиблих однополчан ...

Б.М.Малиновський служив у 84-му артилерійському полку 55-ї стрілецької дивізії.

Розділ з книги Б.М.Малиновського "Участь свою не выбирали", - К.: Видавництво "Україна", 1991. ›››

"Як сорок перший рік"
Б.М.Малиновський

Про роботу, яку виконали співробітники Академії наук УРСР з ліквідації чорнобильського лиха будь які публікації в засобах масової інформації, практично, відсутні - головним було не слово, а справа, робота. А вона, у багатьох випадках, межувала з істинним героїзмом, порівнянним з тим, що проявлявся в роки Великої Вітчизняної війни. Тому можна навести чимало прикладів. ›››

Телефільм "Служу кібернетиці"

На телеканалі "Культура" ДТРК України 15 і 16 квітня 2015 року відбудеться показ телефільму "Служу кібернетиці" про життя і наукову діяльність чл.кор. НАН України Бориса Миколайовича Малиновського. Фільм складається із двух частин. Режисер фільму Ж.Бебешко.

15 квітня 2015 року - о 20.05 - 1-а частина, о 22.10 - 2-а частина.

Повтор фільму відбудеться:

16 квітня 2015 року - о 9.35 - 1-а частина, о 11.40 - 2-а частина.

199 років від дня народження Ади Августи Лавлейс

10 грудня 2014 року виповнилося 199 років від дня народження Ади Августи Лавлейс ›››

95 років від дня народження Катерини Логвіновни Ющенко (1919-2001)

8 грудня 2014 р. минуло 95 років від дня народження засновниці школи теоретичного програмування в Україні Катерини Логвинівни Ющенко. ›››

Конструктор трійкових ЕОМ Микола Петрович Брусенцов (1925-2014)

4 грудня 2014 р. на 90 році життя помер фронтовик, учений, видатний конструктор трійкових ЕОМ Микола Петрович Брусенцов. Він був скромною, дуже приємною у спілкуванні людиною, завжди готовою прийти на допомогу. Наші глибокі співчуття всім його рідним, друзям, учням і всім хто знав Миколу Петровича. ›››

Член кореспондент НАН України Тадеуш Павлович Мар'янович

9 жовтня 2014 р. на 83 році життя після важкої хвороби помер ветеран Інституту кібернетики імені В.М.Глушкова НАНУ, видатний вчений в галузі кібернетики та обчислювальної техніки член кореспондент НАН України Тадеуш Павлович Мар'янович. ›››

Екскурсія в музей "Як це починалося"

6 жовтня 2014 року відбулася екскурсія для школярів в музей "Як це починалося" при Будинку вчених НАН України. Екскурсію на тему "Історія обчислювальної техніки в Україні" провів член кореспондент НАН України Борис Миколайович Малиновський.

Академік Володимир Ілліч Скуріхін (1926-2014)

28 серпня 2014 р. після тривалої хвороби пішов з життя відомий вчений в галузі системотехніки й теорії систем, лауреат Державних премій, Заслужений діяч науки України академік НАН України Скуріхін Володимир Ілліч. ›››

Відкриття меморіальної дошки в Феофанії

11 червня 2014 року в Феофанії (м.Київ, Україна) відбулося відкриття меморіальної дошки, присвяченої створенню першої в континентальній Європі електронної обчислювальної машини "МЭСМ". "МЭСМ" була створена під керівництвом Сергія Олексійовича Лебедєва 1948-1951 рр.

Меморіальна дошка пам'яті Сергія Олексійовича Лебедєва - це робота заслуженого діяча мистецтв України Валерія Федічева. ›››

Щорічні премії Президента України для молодих вчених

Група молодих вчених Інституту кібернетики імені В.М.Глушкова Національної академії наук України удостоєна щорічної премії Президента України за 2013 рік.

УКАЗ Президента України про присудження щорічних премій Президента України для молодих вчених 2013 року.

За цикл наукових праць "Розвиток архітектури та системного програмного забезпечення вітчизняних суперкомп'ютерів СКІТ": Головинському Андрію Леонідовичу - кандидатові технічних наук, науковому співробітникові Інституту кібернетики імені В.М.Глушкова НАН України, Маленку Андрію Леонідовичу - кандидатові фізико-математичних наук, науковому співробітникові Інституту кібернетики імені В.М.Глушкова НАН України, Бандурі Олександру Юрійовичу - молодшому науковому співробітникові Інституту кібернетики імені В.М.Глушкова НАН України, Горенку Сергію Олександровичу - молодшому науковому співробітникові Інституту кібернетики імені В.М.Глушкова НАН України.

Президент України. м.Київ, 2 грудня 2013 року, №659/2013.

Академік Ігор Данилович Войтович (1932-2014)

14 лютого 2014 року на 82 році життя не стало видатного вченого - Піонера комп'ютерної науки і техніки академіка, професора Ігоря Даниловича Войтовича. ›››

6 грудня 2013 року виповнилося 100 років новатору-хірургу, талановитому письменнику, фундатору біокібернетики Миколі Михайловичу Амосову.

6 грудня 2013 року виповнилося 100 років новатору-хірургу, талановитому письменнику, фундатору біокібернетики Миколі Михайловичу Амосову.

МИКОЛА АМОСОВ: Кардіохірург, людина, громадський діяч СРСР

Відправною точкою розвитку серцевої хірургії став успішний досвід лікарів Північної і Південної Америки, Європи, СРСР та інших країн в розробці напряму хірургії відкритого серця і способів корекції різних форм серцевих захворювань. Серед розробників в Радянському Союзі лікар Микола Амосов є одним з лідируючих хірургів нашого часу. У недавньому інтерв'ю Амосов згадував свій внесок в медицину і свої перші дні як хірург.

"Я цікавився медициною з дитинства. ›››

Випередив час

24 серпня 2013 року виповнилося 90 років академіку Віктору Михайловичу Глушкову видатному вченому і громадському діячу, широко відомому у нас і за кордоном, засновнику Інституту кібернетики Національної академії наук України, активному учаснику світового процесу становлення та розвитку нових напрямів науки ХХ і ХХI ст. - обчислювальної техніки, кібернетики, інформатики. ›››

Доктор технічних наук Геннадій Олександрович Михайлов (1923-2013)

12 травня 2013 року пішов з життя ветеран Інституту кібернетики ім. В.М.Глушкова професор, доктор технічних наук, відомий фахівець в галузі обчислювальної техніки, лауреат премії імені С.О.Лебедєва Геннадій Олександрович Михайлов - творець першої в Радянському Союзі ЕОМ послідовної дії "ЦЭМ-1", брав участь у створенні першої серійної Керуючої машини широкого призначення "Днепр". Під його керівництвом був розроблений перший в Україні цифровий інтерполятор для системи "Авангард" (Миколаївський суднобудівний завод ім. 61 Комунара). ›››

На старт проекту uacomputing.com або Найкоротша історія Інформаційних Технологій в Україні

У 1951 році в Інституті електротехніки АН УРСР з ініціативи та під керівництвом академіка Сергія Олексійовича Лебедєва була створена перша в Україні, що стала першою в СРСР і в континентальній Європі, Мала електронна-лічильна машина – "МЭСМ".

У той час в Україні не було ні науково-дослідних організацій, ні промислових підприємств, ні фахівців в області комп'ютеробудування (за винятком співробітників лабораторії С.О.Лебедєва). ›››

Сергій Олексійович Лебедєв - 110 років від дня народження

Другого листопада 2012 року виповнилося 110-років від дня народження С.О.Лебедєва - одного із зоряної плеяди вчених, що створили майже одночасно - наприкінці 40-х і початку 50 х років 20-го століття - у передових країнах світу перші цифрові електронні обчислювальні машини з збереженою в оперативній пам'яті програмою обчислень, - тепер уже відомі всім комп'ютери. В даний час імена цих учених добре відомі. У США - Джон фон Нейман, Джон Мочлі, Преспер Еккерт; в Англії - Алан Тьюринг, Том Кілбурн і Моріс Уїлкс; в колишньому Радянському Союзі - Сергій Лебедєв та Ісаак Брук.

Сергій Олексійович Лебедєв, немов би прожив два творчих життя. Перше збіглося з двадцятьма роками наукової діяльності в галузі енергетики, друге було цілком віддана комп'ютеробудуванню - створення ЕОМ та організації їх серійного випуску. Між ними вклинився доленосний вододіл - п'ять років, проведених у Києві. ›››

Засідання вченої ради Інституту кібернетики імені В.М.Глушкова НАН України