Книжки М.М.Амосова

Щоденник. Субота, перед обідом

Був в клініці. Знайшов хворого в тому ж стані, що залишив у п'ятницю: малі проблиски свідомості, дихає сам, кровообіг, сеча в порядку. Живіт трохи роздутий, перистальтика слабка. В цілому дуже важкий, але надія є. Так і дружині сказав. Маленька, худенька, але витримана жінка, знайома по ночі в четвер, чекала мене у вестибюлі.

- Лікарю, але чому в нього клапан відірвався?

Якби я знав. Років п'ятнадцять тому придумав шви з поліетиленовими трубочками, щоб краще трималися в тканинах, спосіб дуже надійний. Зовсім рідко проріжеться один-два шва, а так щоб відірватися наполовину без ознак інфекції, та ще вдруге, - це зовсім незрозуміло. Тепер під шви, крім трубочок, підклав ще латочки з тефлонового повсті. Здається, навмисне не відірвати.

Якщо він виживе...