Книжки М.М.Амосова

Головна   >   Публікації   >   Книжки М.М.Амосова   >   Книга про щастя та нещастя. Книга друга   >   Щоденник. 28 квітня. Неділя, ранок

Щоденник. 28 квітня. Неділя, ранок

Тільки й залишається, що писати щоденник, бути відвертим на папері. Все життя замикався на людей, важко буде, коли перервуться зв'язки через хірургію, директорство, публічні лекції. Погано залишитися нікому не потрібним. Розумію, що це "потрібен" - ефемерне, увага людей мінлива і неглибока і начебто вже і не дуже важлива: ослабло лідерство. Так - ні, страшно. Звикну, звичайно, всі старі звикають.

Зараз, коли йдуть операції, коли добре бігається і розумно йдеться, відчуваєш життя і забуваєш, що це вже останні його зітхання. Але вдарить по голові - і прокинешся...

Тиждень був кепський, і дистанцію вранці вибігав дуже важко, де вже тут знайти оптимізм?

Смерть кожної дитини скоблить моє серце, як теркою, і на багато днів позбавляє спокою. Це не фраза, так і є. Можу виконати програму дня, розмовляти і навіть сміятися, а в глибині - туга... Хай вже краще самотність без хірургії.

Тому в п'ятницю оголосив на конференції, що знову припиняю оперувати дітей.

Звичайно, я не тільки оперую, директорствую і плачу над смертями. Я ще читаю, думаю, навіть розмовляю про політику. Минулого тижня був Пленум ЦК. Тепер мабуть буде називатися "історичний квітневий", оскільки перший при новому секретарі. І підуть знову переспіви: "у світлі рішень", "у промові на квітневому Пленумі", "як сказав на Пленумі товариш Горбачов"... І обов'язково з додаванням імені-по батькові. Скільки я вже чув цих "історичних"...

Ні, не будемо бурчати. Доповідь прослухав з інтересом. Може, і з'явиться живий струмінь: "прискорення на базі науково-технічного прогресу...", "досягнення нового стану радянського суспільства..."