Книжки М.М.Амосова

Щоденник. 18 травня. Субота, день

Закінчився довгий тиждень - сім робочих днів, вихідні перенесли. У будинку працювали два майстри - баптисти. Молодий - нецікавий, а старий - особистість. Розповідав: бандерівці стратили тринадцятеро його товаришів, а він молився: "Боже, якщо ти є, врятуй мене!" Пощадили, увірував. Бога скоро забув, поки не гримнув другий удар. Його, чесного, заплутали в якісь махінації і повинні були судити. Нібито Бог врятував вдруге. Після цього вже не відступається, веде правильне життя - багато працює, не хитрує, не курить, не п'є. Сім'я хороша. Будинок. Діти вивчені, одружилися - теж баптисти. Доводить, що віра корисна державі. Моя думка? Не шкідлива.

16-го, в четвер, повинен був говорити для лекторів товариства "Знання". Три роки вони мене запрошують, на них я відпрацьовував нові теми. Цей раз підвернулася плівка про алкоголізм якогось фізика Жданова із сибірського академмістечка. Дуже яскрава. Я її навіть на ранковій конференції прокрутив. Вона і захопила. Раніше проти пияцтва не виступав, думав - марно, якщо держава не приймає рішучих заходів. Тепер не те. Стали посилено говорити: відразу після Дня Перемоги буде нова постанова, дуже жорстка. "Нехай ветерани вип'ють востаннє і заговіються". І взагалі з приходом Горбачова з'явилися надії на порядок... Це і штовхнуло мене на нову лекцію. Мабуть, користі буде більше, ніж від агітації за фізкультуру.

Виступ був вдалий.