Книжки М.М.Амосова

Щоденник. 25 липня. Четвер, ранок

Відпустка. Потрібно спробувати, як живеться на волі. Пошукати інші точки опори. Поспостерігати за собою. Тим більше що від хірургії життя все одно немає. Навіть не хочу згадувати.

Поки директор, потрібно розширити два вузькі місця. Без мене їм буде важко. Перше: добудова до поліклініки, там страшна тіснота. Везуть діточок з усієї України. Хотілося б побудувати самим, найняти шабашників, щоб швидко. Хоча і з порушенням правил. Тому шукаю гроші і підрядників. Друге - потрібен ще один апарат "Елема". Це мільйон валюти. Союзний міністр обіцяє тільки в 1987 році. Занадто довго.

Після обходу зробили мені ЕКГ. З'явилися періоди повного блоку. Тепер уже немає сумнівів: століття доведеться доживати зі стимулятором. Маю моральне право відмовитися від директорства та хірургії: "герой, але обставини сильніше". Геройство моє просте - дати в інституті ще зайві сотні операцій, тобто життів. Не знаю, чому вони мені потрібні, адже на четвертому поверсі мого мислення відомо, що "все суєта".

(Амосов, не прикидайся! Ти все про себе знаєш: ціна тобі невисока. Либонь марнославство рухає?)

Піду у відпустку на вісім днів, а там подивимося.