Книжки М.М.Амосова

Головна   >   Публікації   >   Книжки М.М.Амосова   >   Книга про щастя та нещастя. Книга друга   >   Щоденник. 1 червня. Неділя, ранок

Щоденник. 1 червня. Неділя, ранок

Щоденник простий. Нічого особливого не сталося. Операцій - половина. Результати травня погані, хворі були переважно важкі, приїжджали ті, яким не до радіації.

Лікар-дезертир, засуджений колективом, наступного ж дня прийшов на конференцію з каяттям, просив направити в саму "зону". Простили. Папір написали в міністерство, щоб послали до Чорнобиля. Проте поки не беруть, либонь, не вірять. Надбавку до зарплати, яку отримують за важку роботу наші хірурги, я йому зрізав. Нехай хоч чим-небудь постраждає. Схоже, що він щиро переживає. Здуру завівся хлопець. А другий - Б. - ходить на роботу як ні в чому не бувало. Безсовісний... За законом звільнити його не можна. Трудовий колектив, виявляється, такого права не має.

Київ живе як прифронтове місто. Школярів вивезли в табори, в південні області дуже організовано. Наші добровольці супроводжували три потяги. З маленькими - гірше. Відправляти без матерів не можливо, сімейних санаторіїв мало. А найголовніше - працювати в місті комусь потрібно. Уявіть, якщо всі матері виїдуть зі своїми діточками? По суті, і небезпеки немає. Дози малі, один страх. Тепер заборонили вимірювати радіацію і дозиметри замкнули. Щоб чутки не поширювалися... Добре чи погано? Стара проблема, який оптимальний рівень інформації для народу? Безконтрольна - паніка, занадто мала - невдоволення і прорахунки в управлінні.

До питання про зворотні зв'язки. В "Известиях" за 28 або 29 травня надрукована стаття "Навколо прилавка" - про корупцію в торгівлі Москви. Такі розміри, що читати страшно. Прямо сказано, не окремі особи, а мало не всі. Від продавців - до торгвідділу столиці, а подарунки (і хабарі) йшли навіть у райкоми. Мабуть, і вище, та газета приховала. Тяглося багато років. Мафія!

А чому? Мало зворотних зв'язків. Схоже, що тепер партія їх шукає.

Це ж очевидна істина: немає управління без зворотних зв'язків. У всіх сучасних конституціях вони закладені, і навіть багаторазово. У США - сенат, адміністрація, суд, крім того, свобода друку і опозиційна партія. А у нас - тільки одна: анонімки на начальників.