Книжки М.М.Амосова

Щоденник. 7 червня. Субота, день

Чорт знає, що робиться в клініці. Незрозумілі смерті у Ситара, Урсуленко. У мене результати травня дуже погані. Народ вчора висловлювався за те, щоб попросити з Москви від Бураковського допомогу: нехай бригада від нього прооперує тиждень. Я всією душею за це, але сумніваюся, що буде толк, а крім того, москвичі бояться радіації.

Все це так кепсько, що життя немиле.

Але й без смішного не обходиться. Учора знову працювала демократія: вибирали на Дошку пошани до Дня медика. Непроста процедура виявилася. Раніше, бувало, трикутник список складе, на зборах оголосять: "Немає заперечень!" - "Ні!"

Тепер засідало партбюро з місцевкомом, все обговорили, а як прийшли на збори, так хвилин сорок сперечалися, з великим криком, ніби на Новгородському віче. Саша Ваднев просив його виключити: "Соромно мені, коли стільки разів на рік доводиться повідомляти рідним про смертях". Проголосували і прохання задовольнили. Потім Панічкін вибухнув, чому його співробітників не висунули, кричав, що процедура висунення невірна, вимагав зняти і його.

Я радив зборам поважати прохання, знову голосували. Ледве, але залишили. Вирішили на наступний рік удосконалити процедуру висунення. Після зборів всі вийшли веселі.

Подобається демократія!