Книжки М.М.Амосова

Головна   >   Публікації   >   Книжки М.М.Амосова   >   Книга про щастя та нещастя. Книга друга   >   Щоденник. 7 лютого. Субота, ранок

Щоденник. 7 лютого. Субота, ранок

У четвер, 30-го ввечері, була маленька пожежа в реанімації, близько дитячої палати. Загорілася проводка в трубі, що веде до щитка. Відключили, погасили. Пожежники не знадобилися. Але приїжджали (ніби аж 12 машин!). Диму було багато.

Реаніматори виявилися на висоті: діточок швиденько розвезли по інших приміщеннях. Подяку виніс всій бригаді. А інженерам - суворі догани. Заодно довелося перетрусити всі аварійні служби. Це дуже страшно, якщо в реанімації щось виникає, навіть світло згасне: хворі на апаратах. Доводиться вникати самому. Втім, навіщо ж тоді і директора тримати?

Вчора були бурхливі збори. Приймали колективний договір. Профком, партком думали провернути швиденько, як завжди було: "Хто за? Проти ні? Прийнято одноголосно". Та не тут-то було! Договір не прийняли, послали на переробку та обговорення по відділеннях. Демократія в дії. Добре.

Але трудящі - теж гуси лапчасті. Наприклад, з "Елема" зажадали придбати їм 68 (!) просвинцьованих фартухів для захисту від радіації. А фартухи - дефіцит, всі на Чорнобиль витрачені.

Що ще було за три тижні?

Минулої п'ятниці громадськість провела конкурс "Умілі руки". При великому скупченні публіки кожне відділення представило куховарство, різні вироби і самодіяльність. Весело, цікаво і смачно. Шкода, що шлунок не дозволяє наїдатися.

Потім у залі дивилися виставу. Давно так не сміявся. Особливо пародії-пантоміми з операційної. Шкарлат зображував мене жестами і дикими звуками. Ніби я штовхають під столом асистентів і ричу... За все життя, може бути, два-три рази і згрішив, але запам'ятали. Всі лежали від сміху...