Книжки М.М.Амосова

Головна   >   Публікації   >   Книжки М.М.Амосова   >   Записки з майбутнього. Частина друга   >   Скорочений запис бесіди з Ю.М.Ситником

Скорочений запис бесіди з Ю.М.Ситником

- Іване Миколайовичу! Ласкаво просимо! Тетяна, йди, гість прийшов!

- Доброго дня, Юрій Миколайович... Прийшов до вас як у минуле...

- Доброго дня, Іван Миколайович. Раніше познайомитися не вдалося, от коли зустрілися... Роздягайтесь, будь ласка. Ви тепер як молода людина. Юра, покажи спочатку наше житло...

- Так, можливо, йому зовсім не цікаво...

- Ні, що ви... Навіть дуже. Це перша квартира, в якій я... в другому пришесті, так би мовити...

- Ось сюди проходьте спочатку. Ось кухня з усякою механізацією. Вам комбайн встановили?

- Так. Сьогодні Анна Ларго мені все показала, як діяти.

- Ну, у нас побільше. Крім того, в нашому будинку ресторан-автомат, і ось з цього ліфта можемо отримати будь-які страви. Але сьогодні ми будемо приймати вас по старинці. Не з самоваром, правда, але з домашньою їжею.

- Не відмовлюся. Апетит, знаєте, прямо вовчий. Їв би і їв...

- Завжди так після анабіозу. А крім того - стимулятори. Потрібно білки накопичувати в м'язах.

- Це вітальня. Правда, це слово тепер не вживається. "Загальна кімната". Стандарт нині такий: на кожного члена сім'ї - по кімнаті. У нас - трошки більше... Меблі, як бачите, - старомодні. Навіть дуже. Тетяна любить старовину, а мені - все одно...

- О, які екрани!

- Так, це складна штука. Для панорамних передач. Новинка. Тут ще й не те є - прямий вплив на центри емоцій за допомогою стимуляторів в аерозолях. Страшна штука. Американці створили, а тепер по всьому світу шум - щоб заборонити.

- Чому?

- Психологи заперечують. Підвищився рівень всяких ексцесів, головним чином чуттєвого порядку. Сварки, зради...

- І що - заборонять?

- Думаю що ні. Це теж не просто у нас. Але, напевно, обмежать. Викинуть стимулятори гніву, любові. Залишиться сміх, батьківські почуття, можливо - страх.

- Ви мені покажете?

- На жаль, не можу. Не працює.

- Хіба і тепер бувають непрацюючі апарати?

- А як же! Крім того, всі вважають себе майстрами тому копаються, вдосконалюють. Але цей - сам зламався. Модель ще не відпрацьована. Наш головний діяч по частині поломок - молодший син - поїхав до Австралії. А онук ще не вийшов з покори... Пішли далі? Або картинки зацікавили? Це все мотлох... Адже ми вже дуже старі з Танею...

- А ви мені розповісте про наших колишніх товаришів? Мене все в минуле тягне. Ваш світ такий незатишний...

- Звикнете. Люди, я думаю, мало змінилися... Пішли далі. Це - дитяча. А це молодший онук - Коля. П'ятий клас. Проти своєї звички - вчить уроки.

- Добрий день...

- Добрий день, Коля. І тут знову - техніка. Прямо як на виставці.

- Тепер без техніки - нікуди. Це агрегат для навчання юнацтва. Бачите, вигляд який? Броньована машина, щоб розібрати на частини не могли. Як задачі, Миколка?

- А... Що там задачки! Зовсім простенькі інтеграли. А ось Валька мені приніс...

- Це ти мені потім. Бачите, Іван Миколайович - інтегральне числення - у п'ятому класі. Це, мабуть, найцікавіше тепер - освіта і виховання. Втім, у вас хлопців не було.

- Так, не було. На жаль. Тепер, можливо зустрів би мене хто-небудь. Проблема мене завжди цікавила - з Любою велися нескінченні розмови. Розповісте про неї?

- Так-так, все розповім. Давайте огляд закінчимо. Конструкцій навчальних машин - дуже багато. Є й для дорослих - їх з'єднують з ОЦ навчального центру. А ці, маленькі - автономні. Розраховані на шкільну програму.

………………………………………………………………………………………………………….

- Ось тут - дві спальні. Дружини і сина. Вони зовсім різні, як бачите. Ця - як і у ваш час, навіть ліжко стоїть... Дивитися нічого. А ця - модерн. Всякі штучки-дрючки. Син - інженер. Картини подивіться: вони живі. Є програма, за якою міняються кольори і форма. Вона відома тільки художнику. Кажуть, що такі картини не набридають.

- Я щось не розуміють, що намальовано.

- Чорт з ними. Якщо комусь подобається - нехай дивляться. Підемо в кабінет. Там посидимо, поки господиня готується.

- Що, Юрій Миколайович, тепер ніхто не курить?

- Ні, не курять. Придумали засіб, що відучує і уклали міжнародну конвенцію. Років десять розмови велися. Зате тепер є дещо чистіше тютюну, ось, дізнаєтеся...

- Так?..

- Звичайно. Ви, мабуть, думаєте, що вже всі як ангели. Просто маскування - виховання покращилося. Втім, мабуть, я перебільшую. Зрушення є. Можливо, ви покурити хочете? Я знайду.

- Ні дякую. Я ж кинув, як захворів... Хороший вид у вас з вікна. Липи такі потужні. Я щось не пам'ятаю, щоб раніше тут такі були.

- І не було. Дерева - не проблема. Є "їжа богів" - пам'ятаєте, був такий фантаст років сто тому - Уельс? Смішно тепер почитати... От тільки ніколи читати...

- Ви що, так всі 50 років і працювали - на одному диханні?

- Е-е-е... І незчувся... Сідайте тут, в крісло. Втомлюєтеся?

- Так дуже. М'язи болять. Іван Андрійович каже - скоро пройде. Вірно? Кажуть ви найголовніший спец з анабіозу.

- Ну вже, і головний. Тепер є чудові хлопці. Ось хоча б Святослав Ігорович. А слабкість скоро пройде - він правду сказав. І взагалі ви не думайте про здоров'я - на те є лікарі. Навіть, якщо захочете померти - не дадуть... Таня, ти скоро там? Я голодний.

- Хвилиночку!.. Позаймай його вченими розмовами, а спогади залиш для мене...

………………………………………………………………………………………………………….

- Я можу назвати кілька найбільших досягнень науки і техніки. Вони змінили обличчя світу. Перше - керована термоядерна реакція. Отримали скільки завгодно енергії, хоча коштувало дуже дорого... Потім, мабуть, слід поставити автоматизацію... Яка вивільнила багато робочої сили, полегшила працю... підняла людину від грубої роботи, від нудьги праці...

- Хімія... Це, мабуть, третій кит. Спочатку полімери - нескінченний потік полімерів всяких. Ви бачите, кругом суцільні пластики. Потім оволоділи ферментами. Ні, спочатку - білками. Але синтез їх був страшенно незграбний. А от коли навчилися робити ферменти, все змінилося. Розшифрували структуру ДНК, це було дуже давно, потім - білки, потім - ферменти. Після цього клітина. О, це виявилося дуже складним! Це зараз наймолодша наука - біосинтез. Уявляєте - відкриваються необмежені можливості створювати нові організми. Абсолютно нові!

- Це все ясно. Учені чекали все це ще в мій час…

- Так, так, вірно. І фантасти писали романи... А можливо я і неправильно розташував ці досягнення... Так, напевно, неправильно. Звичайно, фізика, хімія, навіть біологія багато зробили, далеко пішли... Але, мабуть, найголовнішим було моделювання складних систем, пізнання законів моделювання...

- Кібернетика?

- Назвіть це кібернетикою, якщо подобається. Тепер вона розділилася на багато струмочків... Так от, техніка дала елементи для складних моделюючих установок. Можливо ви пам'ятаєте, як вони вдосконалювалися, ще в ті далекі часи... Лампи, потім напівпровідники, все менше і менше розміри, менше інерції, менше енергії... Більше надійності. Колишні обчислювачі стали зовсім маленькими. Он у мене в столі вмонтована - дивіться... Знайшли нові схеми, нову технологію, вони різко підвищили надійність машин. Створили гігантські моделюючі установки. Вони спроможні відтворювати різноманітність, що наближається до живих організмів. Так, поки - лише до простих, не вище. Але завдяки швидкодії... Вам не набридло мене слухати? Професори похилого віку страшно люблять поговорити.

- Ну що ви! Я ж теж учений... був. Цікаво.

- Чому "був"? А тепер ви що, збираєтеся мемуари писати чи що?

- Мені страшно... Я такий маленький перед вашою наукою, я, здається, нічого не знаю...

- Не прибіднюйтесь. У вас голова була - дай бог! Анабіоз мозок не сушить - це вже ви мені повірте. Зрештою, що важливо в ученому? Здоровий глузд і свобода думки. А решта... Цим ви опануєте. Моделі тепер хороші, вчитися легко.

- Ну, розповідайте далі, Юрій Миколайович. Ви зупинилися на найцікавішому...

- Так, так. Найцікавіше - це моделювання. Правда, правда! Так от, непомітні досягнення технологів створили базу для гігантських машин, і при тому - надійних. Зараз їх роблять як мозок - поки добре працює - не ремонтують, а коли стане погано - на злам.

- З мозком адже не так. Є божевільні.

- Так, на жаль, і зараз є. Хоча набагато менше. Склероз як хвороба - переможений, а як ускладнення старості - ще ні. "Накопичення перешкод". Вам добре - ви молодий, а нам з Танею вже пора збиратися...

- Ну що ви...

- Гаразд, не будемо кокетувати. Ще років на десять-п'ятнадцять розраховую.

- Далі, будь ласка.

- Штучна моделююча система повинна працювати за принципом мозку. Вірніше, від мозку взяли його хороші програми, але їх вдалося значно доповнити.

- Взагалі-то про штучний мозок писали в наш час постійно...

- Тільки писали, а розуміти - не розуміли. Знадобилася пара десятиліть, поки кібернетика і психологія і нейрофізіологія спільно розібралися як діє мозок, його програми переробки інформації. Але зате вони виявилися придатними для моделювання будь-якої складної системи. Основний принцип моделей - мережа з функціональних елементів, що відображає структуру системи-оригіналу. Так, що я вам кажу! На цьому принципі ми збиралися в свій час будувати модель внутрішньої сфери!

- Ага... Але, пам'ятається, ви припускали, що перерахунок схеми буде важкий навіть для ЕОМ.

- Що ж, це так і виявилося. Хоча моделька-то була дуже простенька, порівняно з теперішніми... До речі, ми її зробили тільки років через десять після... як Ви заснули...

- Ну, а труднощі?

- Частково подолали, так би мовити, технологічно. Просто у машин зросла пам'ять... швидкодія, надійність. Навчилися краще програмувати за допомогою мов і підпрограм. Так стало можливим прораховувати складні мережі. Аж до мозку, до суспільства. Правда, тільки спрощені моделі... Проте, істинний переворот стався порівняно недавно, коли навчилися збирати справжню мережу - модель, яка відображатиме оригінал по структурі зв'язків і характеристикам елементів. Це дуже складна технічна задача. Уявляєте, зібрати мережу з багатьох мільйонів елементів, з колосальною кількістю зв'язків?

- А творчість, а самоорганізація?

- Ось в цьому-то і секрет! Потрібно було створити елементи з мінливими в часі характеристиками, тобто відтворити пам'ять, відображену в структурі. Друга складність - створити резерв елементів у моделі, за рахунок якого забезпечити зростання моделі. Ми ще не можемо похвалитися дуже великими машинами такого типу. Ось у японців є унікум...

- Так-а-а... 50 років минуло... А мені тоді здавалося, що це набагато ближче. Ось що значить дилетант. Ну а...

- Молоді люди, будь ласка!

………………………………………………………………………………………………………….

- Ну, чим ти нас будеш пригощати? У Івана Миколайовича, напевно, відчуття людини, що прилетіла на іншу планету!

- Ні, що ви. У своїй кімнаті - я як раніше. А прийду на кухню, подивлюся на цей агрегат - і відразу якось не по собі... Підкрадається туга...

- А ви розкажіть своєму психологу. Вони тепер від туги здорово лікують! Правда, Юра?

- Ще б! Зроблять з вас такого веселенького товариша... Поїв, поспав, трошки попрацював, а потім дивись які-небудь аргентинські пристрасті... Ні, я вам раджу з цією справою не поспішати! Дух занепокоєння - найцінніше в людині... Пробачте, що я проповідую. Втім ваш психолог все це розуміє. Так що, приступимо?

- Відмінний пиріг, Тетяна Олександрівна!

- Їжте на здоров'я!.. Все руками зроблено... А ось Миколка каже, що з автомата краще.

- Вони вже нічого не розуміють в їжі, Таня. Знаєте, Іван Миколайович, хороших їдців стає все менше і менше. Служба здоров'я бронює передачі по всіх каналах і в один голос сурмить: "Поменше їжте! Не робіть культу з їжі! У світі стільки інших задоволень!" Придумують всякі бездарні постановки, як раніше в Америці "мильні опери".

- Що ж - діє?

- Усе-таки діє... В підсвідомість забивають, як цвяхами. Це тепер здорово поставлено - реклама "раціонального способу життя".

- Щось я помічаю, ви все посміюєтесь, Юрій Миколайович? В опозиції, чи що?

- Так, старече буркотіння. Але взагалі, хіба буває, щоб громадяни були задоволені своїм урядом? На те воно й існує, щоб лаяти... Це було, є і буде.

- Невже?

- Обов'язково. Вся справа - в кількості невдоволення. У нас є, я вважаю, пристойна служба зворотного зв'язку, яка...

- Їжте пиріг, Іван Миколайович! Не треба соромитися! Пробач, Юра...

- ...яка (ти завжди перебиваєш!)... яка визначає якість регулювання. Ось чому я вважаю найбільшим досягненням нашої науки створення моделюючих установок, про які говорив в кабінеті. З'явилася можливість поліпшити управління людьми, проаналізувати моральні категорії, якщо хочете - моделювати навіть ідеологію. Вибрати оптимальну програму... На цій базі розцвіли нові філософія, психологія, соціологія. Ось у чому головні досягнення науки, а зовсім не в термоядерних реакторах і кухонних комбайнах...

- Ти знову проповідуєш, Юра.