Книжки М.М.Амосова
26.05.2021 р. Розмови
А на ранок прийшла, як ні в чому й не було. Потиснула руку.
- Ну що, будемо злитися?
Зла не було. Добре поспав (автомат сну). Подумав.
Сказав їй:
- Хочу вникнути в головні проблеми. Хочу знайти цікаве... Оскільки все одно потрібно починати здалеку... Знаєте, чи варто було прокидатися, якщо стати чиновником від науки.
- Чую здорові слова чоловіка. У ресторан снідати чи тут?
Тут. Скатертина-самобранка, пригости мужичків. Кнопки - "Сніданок №1, №2, №3 ..." Через п'ять хвилин відкрилися дверцята в стіні, виїхала таця: будь ласка.
Але обжерливість сніданок не заохочує. Втім, можете повторити.
Попліткували про Ісакова. Виявляється, він з дружиною розлучився, з начальством свариться, і з колегами по академії не надто мириться... І вже лунають голоси - провести йому повне психологічне дослідження – чи не зародилися у нього честолюбні думки...
Потім вона стала серйозною.
- Знаєте що, Іван Миколайович, якщо ви хочете дізнатися, що і як у нашій країні і в науці, то давайте не будемо поки полювати за знаменитостями, а я вам розповім сама.
Напевно, моє обличчя висловило сумнів.
- Так-так, ви не сумнівайтеся. Врахуйте, що в мене гарна сучасна освіта, що майже десять років я терлася близько науки...
- Але якщо тільки тертися...
- ...То теж багато пристає, якщо є до чого пристати... А можна і академіком бути, а знати - "від сих до сих". Звичайно, моя інформація не справжня наука, але введе вас в курс проблем... Доки ви щось виберете.
Я погодився. Що мені залишалося робити? Перед академіками я відчував себе погано, а з нею все-таки я вже близько знайомий. Дуже не люблю виглядати дурнем. Можливо, я знайду точку опори, і не потрібно буде кінчати через місяць? Чи це ранок такий гарний?
- Слухайте, з приводу вчорашньої розмови. Хто з ким розлучився - це нісенітниця. Навіть психологи Ісакову не страшні, впевнена, що у нього все в пропорції - інстинкти і наміри. Але знайте, що серед вчених і організаторів є два напрямки. "Радикалісти" хочуть "затиснути" інстинкти, прискорити побудову комунізму, якщо навіть доведеться психологічно лікувати важковиховуваних. Розрахунок такий, якщо у нашого покоління "коефіцієнт щастя" буде трохи нижче можливого через все це, то зате у наступниого - він різко зросте.
З іншого боку, консерватори - "Західники" - пропонують не поспішати. Навіщо, кажуть, нам повертатися до ранньої християнської громади? До "бідного комунізму", як його назвав Ісаков.
- Приводять же вони аргументи... Тепер же у вас все доводиться на моделях, на машинах...
- Ще б. Вони доводять, що якби і вдалося переробити всіх людей на досконалих безсеребреників, то втримати суспільство на цьому рівні буде важко... Стійкості не буде, розумієте? Дуже багато виховних зусиль потрібно затрачати на кожне немовля, і якщо де-небудь трапиться промашка, то як пожежа піде... "Вибух інстинктів"... Не зрозуміло?
Мені було зрозуміло: "радикалісти" пропонують товариство "далі оптимуму". Але що показують моделі?
- Йде одвічна суперечка про коефіцієнти в характеристиках центрів різних інстинктів... При одних цифрах - модель стійка, при інших - можливий "рознос"...
- Навіщо все-таки "радикалісти" поспішають? Почекали б, поки уточняться ці коефіцієнти?
- Не знаю, можливо тут грає роль захопленість деяких лідерів, їх приватне марнославство... "Я зробив!" - Знаєте, як це звучить? Вони-то доводять, що суспільство не може стояти на цьому рівні і, якщо його не рухати, то почнеться зворотний процес - у бік матеріального розшарування, яке призведе до моральної деградації.
- Але є ж у світі інші країни? Що кажуть там?
- Там переспівують ту ж тему на різні лади. І є приклади збочень в ту та іншу сторону... Поїдете - побачите.
Ось тобі тиша й гладь, та божа благодать... Боротьба як і раніше... Чим складніше явище, тим більше відносна істина. А людина завжди схильна видавати її за абсолютну... Правда, тепер апарат пізнання набагато сильніше. Але зате простому смертному зрозуміти зовсім важко...
Знову про Ісакова: він тягне до "радикалістів", хоча і з обережністю...
Анна розповідала всілякі історії про дискусії і суперечки.
Потім пішла у своїх справах, до редакції.
Я поїхав до університету, сидів на цьому майданчику, з якого вся Москва видна. Цікаво, по новому... Дивився на студентів, що зграйками приходили і йшли. Раніше в цей час починалися іспити...
Ніяких розумних розмов не чув. Хлопчаки - про спорт, про машини, дівчата - про вбрання, про танці. Ті й інші - про якісь "події на фізичному". Мабуть, злоба дня. Запитав блідого юнака, що прийшов один.
- Дурниці. Кілька кретинів закликали до страйку. Проти нових програм.
- Ну і як?
- Була бійка. Порвали сорочки. Зламали два автомати. Подія місцевого значення.
- А що ви думаєте про "радикалістів" і "західниках"?
Подивився з подивом.
- Що це вас цікавить?
- Та так, я приїжджий... цікаво, що молодь в столиці думає...
- Я, тобто ми - проти. Ханжі вони: "Не скупися, будь шляхетний, не придушуй інших" - або щось в цьому роді. А самі ставлять нові психо-тести в автомати, що навчають... Ми не школярі, досить за нами шпигувати. Ми самі розберемося в собі.
- Отже, ви за те, щоб поменше працювати, щоб можна краще їсти, купувати нові телевізори, міняти костюми.
Це я навмисне повторюю йому слівця, почуті від Анни.
- Дурниці ви кажете, товариш. Ми не боїмося роботи, не дуже прихильні до грошей... не всі, правда. Ми, звичайно, за всяке викорінення марнославства та інших комплексів. Тільки нехай нам не кажуть про це без кінця, не перевіряють, не записують...
Ось так ми поговорили. Юнак пішов: я йому не сподобався.
А я ще сидів і думав.
Протиріччя між людьми. Юра розповів про "міру протиріч". Це логічно. А то стара дилема "примиренні або непримиренні" - недостатня. Ісаков сказав: "Діяльність кожної людини можна виразити деяким вектором в багатовимірному просторі. Колектив - це сума векторів...
Страшно важко - оптимальне управління суспільством. А можливо, не потрібно надмірно управляти? Тепер-то, коли фізична загроза існуванню світу явно ослабла?
"Західники"?