Голоси Часiв
1990-92 рр. Наука: анкети, людина.
Там же, у Москвi, почався для мене новий виток соцiальних наук.
На засiданнях сидiв iз записною книжкою i мудрував над анкетами, схемами i статистиками.
Про це скажу дуже коротко, оскiльки справа - спецiальна, не для белетристики. Подробицi - у публiкацiях.
Були двi задачi. Перша - з'ясувати, як громадяни живуть i що думають: потрiбне велике опитуванння, усiх пiдряд.
Друга - прояснити бiологiчну природу людини i якостi особистостi. Потрiбнi експерти.
Оскiльки в мене немає нi спiвробiтникiв, нi апарата, нi грошей, але є популярнiсть, то я придумав метод: опитування громадян через газети. Анкети (40 пунктiв!) друкували, у рiзний час, i з рiзним змiстом у "Неделе", "Литературной газете", "Комсомольской правде", "Учительской газете". Зворотну адресу давав на свiй iнститут, у Київ. Пiшли листи, дуже багато, тисячами. Опрацювання анкет органiзував усе той же Михайло Зiнченко i ще був аспiрант по кiбернетицi. Справу зробили за два мiсяцi. Зведення застарiли, не буду наводити цифри. Суть така: народ бiдний, незадоволений, владi не довiряє, особливо - мiсцевiй, для пристойного життя хотiли б збiльшити прибуток у 3-4 рази, але роботу готовi додати тiльки на 30-50%. Щиро не запитував - за соцiалiзм або капiталiзм, газета на це не пiшла, але приватне пiдприємництво i демократiю - вiтали бiльшiсть. Тобто зсув до капiталiзму - безсумнiвний. По анкетах написав у "Неделю" статтю, її надрукували.
Друга задача була набагато складнiша. Дивно звучить, але не знайшов я в лiтературi кiлькiсних даних по природi людини. Навiть - у захiднiй.
З "Литературной газетой" у мене була стара дружба - у 1988-1990 роках надрукували чотири статтi на цiлу сторiнку. Погодилися опублiкувати анкету по природi людини. Я для неї запропонував свою гiпотезу: перерахував якостi психiки, позначив варiанти вiдсоткiв, альтернативи. Виглядало солiдно. Газета мала тираж майже два мiльйона, переважно з iнтелiгентiв, розраховував серед вiдповiвших вiдiбрати декiлька сотень "експертiв". Це психологи, педагоги, лiкарi, ученi. (Професiя вказувалася). Одержали, на адресу редакцiї, 2,5 тисячi вiдповiдей, iз них ми вiдiбрали 500 експертiв. У Києвi опрацювали їхнi анкети.
Так що ж вийшло з людиною? Дуже коротко. Якостi суперечливi, по кожному пункту є крайнi позицiї. Можна порахувати розподiл типiв. Докладно описувати це не можу, данi публiкував - дивися "Свiтогляд". Але саме загальне скажу.
Поводження людини на три чвертi визначають бiологiчнi потреби. На одну чверть - переконання, що йдуть вiд суспiльства, продукт творчостi, натренованi словеснi формули: "Що добре, що погано, i як треба". Егоїзму в 10 разiв бiльше, нiж альтруїзму.(!) Для сили (значимостi) потреб має мiсце така закономiрнiсть в порядку зменшення: бiль, страх, голод, жадiбнiсть, секс, дiти, спiлкування, спiвпереживання, лiдерство, пiдпорядкованiсть, самовираження, допитливiсть, агресивнiсть, дiяльнiсть, лiнь. Вихованням можна змiнити силу потреби на 1/4. Наприклад: жадiбного, не зробити добрим, можна тiльки зменшити жадiбнiсть.
"Електростанцiя" особистостi - характер. Розподiл людей по силi характеру - по працездатностi: сильнi 10%, середнi 70%, слабкi 20%. Спiввiдношення сили сильного до сили слабкого: 3 до 1. Тренування характеру - невелике: iз слабкого не зробити сильного. Але навченiсть розуму - велика: "посередньо-розумних" можна робити навiть iз дурнiв, якщо рано приступити до енергiйного навчання. Iснує потреба в правдi, справедливостi i вiрi. Психологiю можна висловити моделлю особистостi.