Голоси Часiв
Село Ольхово. Будинок Амосових. Село до революцiї i при НЕП-i.
Ольхово - велике село, будинкiв двiстi, центр волостi. Головна вулиця тяглася кiлометри на три. Мостових не було, i грязюка по осенi i веснi була жахлива. А влiтку - пилюка. Двоповерхова школа стояла на самому дальньому кiнцi села, над рiкою, а наш будинок - на протилежному, кiлометри за два.
Старий будинок Амосових теж пам'ятаю: гарний, пiд залiзним дахом. "Зимiвля" - велика кухня з двома маленькими свiтлицями, i "лiтнiй будинок" - по мiському типу: кухня i три кiмнати.
До будинку - через сiни - примикала скотарня, iз великим сiнником.
На подвiр'ї височiв журавель над криницею. На дiлянцi був город i сад iз яблунями, малиною i смородиною.
Загалом, було нормальне господарство, називалося - "середняцьке".
Село Ольхово при НЕП-i пам'ятаю вiдмiнно. Бабуся говорила, що так само було i при царi.
Жили бiдно. Корова, кiнь, пару овець, курки. Посiви - 3-4 гектара. Багатодiтнi - бiдували. Хлiба - не досита, iз добавками картоплi. М'ясо - тiльки у свята й у жнива. Молоко - в обрiз. Найбiднiшi вдягалися в домоткане. Але постоли носили тiльки на покiс i в лiс - уже була культура.
Сiльський кооператив iз маслоробкою i "лавкою" був центром спiлкування. Правда, була хата читальня, вона ж - клуб. Кiно стали привозити в 1924 р.
Розмаїтiсть у життi створювали престольнi свята.
Полiтичних пристрастей не пам'ятаю. При НЕП-i селяни були лояльнi до влади.