Голоси Часiв
1932-35 р. Побут. Iменини. Порiвняння.
У кiмнатi жили дружно, хоча без особливої теплоти. Костя Квасков - електрик, москвич, iнтелектуал. Маса анекдотiв, iсторiй, нiмецькi журнали читає. У сiчнi 1933 вiн перший просвiтив нас про Гiтлера. Пашка Прокопьєв - архангелогородець, модник, випивака. На третiй койцi люди змiнювалися - не пам'ятаю. Ще був один, вiн приходив - Володька Скрозников - старший за нас, одружений, iз заводу. Добрий, прямий, гаркавий, низькорослий, матерщиник. Дуже приємний.
Вечори i ночi - преферанс по чверть копiйки з пивом. Пиво без карток у головному магазинi. Я грав без азарту, коли переходили на очко - вiдмовлявся твердо.
На початку грудня пригадали про мiй день народження (19 рокiв). Грошей не було, Володька зняв iз своєї книжки останнi i купив вина. Перший раз у життi спробував - було огидно, але пив i напився вдризг. Не пам'ятав, що було. Ранком похмiлля, блювота. Реакцiя залишилася на тридцять рокiв: шлунок не приймав. Цей рефлекс спас мене: у хiрургiв спирт завжди пiд рукою, спитися легко.
Замiсть випивок у моєму життi були вiддушини: робота i читання. Третя вiддушина - любов - поступалася першим.
Хочеться порiвняти "вiк теперiшнiй i вiк минулий".
От цi враження, вивiренi i зваженi. Ставлення до працi було чесне. Не крали на виробництвi. Розлучень було не багато. Пили помiрковано. Бiднiсть: харчувалися погано, але не голодували. Одяг носили до зносу. Жили в гуртожитках i комуналках. Злочиннiсть низька.
Почалася друга п'ятирiчка. Багато було обiцяно, нiчого не виконано.