Головна   >   Мiй свiтогляд   >   Людина.

Людина.

"Людина суспiльна", є продуктом еволюцiї, яка доповнила потреби тварини досконалим розумом iз подовженням пам'ятi i програмою творчостi. У сполученнi зi стаднiстю iснування предкiв - гомiнидiв, цi властивостi породили суспiльство i воно, у свою чергу, додавши мовне мислення до образного, вивело людину на сучасний рiвень. Розум втiлився у знаках, технiцi, релiгiї, науцi, мистецтвi. Проте бiологiчна природа, iнстинкти, вираженi в потребах, залишилися i постiйно виявляються в поведiнцi людей.

1. Iнстинкт самозбереження подається голодом та бажанням "їсти" та почуттям страху з бажанням бiгти або битися. Сюди ж вiдноситься потреба у власностi - робити запас їжi.

2. Iнстинкт продовження роду забезпечує нам сiм'я: секс та любов до дiтей.

3. Стаднiсть людини виражена цiлим набором потреб - почуттiв, дiй, замикання на iнших людей: спiлкуватися, самостверджуватися, "доганяти" лiдера, пiдкорятися та довiряти лiдеру, змушувати, належати до групи, спiвпереживати, допомогати. Або навпаки, вiддалятися вiд неприємного i навiть знищувати ворога. Є ще ряд бiльш тонких громадських почуттiв. Дiї сполучаються з "почуттями ставлення" до їхнiх об'єктiв. Це симпатiї - до дружби i любовi, антипатiї, заздрiсть - до ненавистi. Всi вони сильно залежать вiд зворотних зв'язкiв iз боку опонентiв: ворожiсть посилюється до яростi, а симпатiї досягають ступеня любовi. Приналежнiсть до групи робить цi почуття стiйкими. Наприклад, етнiчнi конфлiкти тривають десятилiттями.

4. Окремо стоять "робочi" рефлекси, що забезпечують будь-яку дiяльнiсть: допитливiсть, рефлекси мети, свободи i потреба в вiдпочинку та грi.

Кожна потреба може виражатися в двох протилежних якостях: егоїзм - альтруїзм, агресивнiсть - толерантнiсть, лiдерство - пiдлеглiсть, жадiбнiсть - доброта, замкнутiсть - товариськiсть. Перевага одного з компонентiв виступає в залежностi вiд умов, типу особистостi, виховання. Проте, другий компонент завжди "присутнiй" у пiдсвiдомостi i готовий включитися при змiнi обставин.

Важливо пiдкреслити генетичнi прiоритети iнстинктiв. Найголовнiшим є збереження власного життя. На другому мiсцi - продовження роду. Проте, у певнi перiоди циклу розмноження вiн виходить на перше мiсце. Суспiльний iнстинкт займає третє мiсце i лише зрiдка у натовпi пересилює перерахованi вище - "серед людей i смерть червона". Кiлькiсне вираження прiоритетiв ("який i на скiльки") залежить вiд типу особистостi i виховання.

Механiзм виховання в ранньому дитинствi укладається в поняття "iмпринтинг", "вдрукування", пiзнiше - це виливається в наслiдування авторитетам - батькам, учителям, товаришам. Надалi приєднується аналiз i створення власних переконань, якi змiнюють потреби. Роль вихователiв i середовища дуже велике, але не самодостатня: самоорганiзацiя присутня!

Максимальне бажання, - чого i скiльки хочеться одержати для щастя, - називається претензiя. Проте, коли поставлена мета досягається багаторазово, наступає адаптацiя, звикання, щастя, рiвень душевного комфорту, зменшується i тануть мотиви до дiй. Щоб все повернути потрiбно пiдвищити претензiї, поставити нову мету, що знову спонукають до напруг. Адаптацiя i зростання домагань є двигуном прогресу.

Крiм "тваринних" потреб, поведiнка визначається переконаннями. Вони поданi словесними формулами: "Добре - погано. Як треба". По ним свiдомiсть перевiряє iмпульсивнi бiологiчнi потреби. Змiст переконань - це мораль, iдеологiї, вiрування. Їхня значимiсть у мотивах вчинкiв складає майже чверть вiд значимостi почуттiв. Додайте сюди ще чверть змiн потреби вiд iнтенсивного виховання в ранньому дитинствi, одержимо, що тваринну природу людини можна змiнити, максимум, наполовину. В середньому - набагато менше.

Багато це чи мало? Гадаю, що швидше мало. Тому й переконаний в перевазi бiологiчного початку в справах суспiльних. Не кажучи вже в особистих.

Сума задоволення потреб (та переконань) виражається в iнтегральних почуттях "Приємно-Неприємно" та РДК - Рiвнi Душевного Комфорту, "рiвнi щастя або нещастя". Крайнi точки виражаються в емоцiях: радостi, горя, гнiву. Вони сильно збiльшують недолiки розуму - суб'єктивнiсть, обмеженiсть, захопленiсть.

Головна вiдмiннiсть людини вiд тварини складається в його розумi. Мозок має не тiльки велику масу i розвиненi лобовi частки, але має додатковi програми, наприклад - творчостi. Його структура зв'язкiв i функцiї залежать вiд розмаїтостi середовища i вправ. Основнi параметри мозку - мiра здiбностей до навчання - закладенi в генах, але тренування, особливо початi в ранньому дитинствi, можуть значно розвинути iнтелект. Досконалiсть розуму виражається у творчостi, у створеннi узагальнених понять, у високому рiвнi свiдомостi, у перевтiленнi в iншi розуми. Дiапазон розходжень людей по розуму величезний, так само як його спрямованiсть - на працю, iнформацiю, мистецтво, керування - величезна розмаїтiсть професiй i ступенiв досконалостi. Залежнiсть вiд здiбностей i освiти - очевидна.

Вага особистостi в суспiльствi насамперед визначається характером. Це потужнiсть "електростанцiї" розуму, рiвень максимальної активностi, що визначає здатнiсть до напруги, як найважливiша умова успiхiв у працi i кар'єрi.

По характерах я роздiлив людей на сильних, середнiх, i слабких.

Крiм головних рис психiки iснує ще декiлька другорядних: песимiзм - оптимiзм, реалiзм - фантазiї, iмпульсивнiсть - наполегливiсть, товариськiсть - замкнутiсть та iншi.

Природженi прiоритети потреб у сполученнi iз силою характеру i здiбностями, визначають розходження типiв особистостi. Наприклад, сильнi (i розумнi!) типи бувають:

а) властолюбцi (вiд лiдерства);

б) користолюбцi (вiд власностi, жадiбностi);

в) дослiдники (вiд допитливостi);

г) герої - подвижники - при рiдкiсному сполученнi лiдерства та альтруїзму. Слабкi типи - усi пiдлеглi i наслiдувачi. Середнi - рiзнi. Особливо важливi - лiдери. Саме вони, а не маси народу визначають прогрес суспiльства. Понад цих "нормальних" типiв iснує багато патологiчних iз самими мудрими сполученнями компонентiв особистостi i сили розуму. Реалiзацiя уроджених типiв у суспiльствi залежить вiд виховання, хоча i не дуже сильно, вiд переконань, умов, зворотних зв'язкiв у системi самоорганiзацiї розуму.

Вплив сильних лiдерiв iз крайнiми переконаннями i використання психотехнiки можуть повести людину у свiт нереальних об'єктiв i перекручених цiнностей. Простiше сказати - привести в лоно сект i фанатизму, противопоставити суспiльству. У наш час новi "iнформацiйнi технологiї" можуть збiльшити небезпеки цього явища.

Я спробував прояснити кiлькiснi характеристики психiки людей шляхом опитування через Лiтературну газету (1990 р.). Виходячи з моєї гiпотези про механiзми мислення, були запропонованi конкретнi питання. Отримано понад п'ять тисяч вiдповiдей, iз яких вибрали 500 експертiв: психологiв, соцiологiв, фiлософiв, педагогiв, лiкарiв. От що вони дали пiсля опрацювання. Розходження людей по силi характеру, що вiдповiдають їхнiй працездатностi i лiдерству, склали вiдношення 3:1,5:1 мiж сильними, середнiми i слабкими. Кiлькiсне вiдношення типiв приблизно визначили як 1:4:2.

Серед почуттiв (потреб) експерти вiдзначили таку середню послiдовнiсть зменшення значимостi: бiль, страх, голод, секс, власнiсть, спiлкування, лiдерство, iнтерес, свобода, гра. Прiоритети рiзноманiтнi в сильних, середнiх i слабких типiв.

Експерти визнали бiологiчнi коренi етики: потреба в любовi, у вiрi, авторитетах, справедливостi, правдi. Поряд iз цим iснують жорстокiсть, агресивнiсть, а головне - егоїзм. Вiн у 20 разiв перевищує альтруїзм.

Психологiю можна висловити в моделях особистостi. У них пiдсумовуються мотиви i дiї з замиканням на реакцiю суспiльства: скiльки платити за працю i як карати за протести i взагалi реагувати на висловлювання.

При крайньому спрощеннi модель особистостi - це система з чотирьох рiвнянь.

А) Вiд суспiльства: "праця - плата" - це стимул. "Праця - втома" - це гальмо.

Б) Вiд громадянина: "плата - почуття". Вона виражає характеристику - як "задоволення" росте вiд плати i зменшується вiд втоми, що залежить вiд тренованостi i сили характеру.

Простий варiант моделi розширюється з урахуванням багатьох потреб, введенням динамiки, тобто почуттiв "надiй i розчарувань". Моделi складаються для рiзних видiв дiяльностi - праця, навчання, розваги з урахуванням рiзноманiтного набору потреб. Рiвняння вирiшуються, результати складаються та одержуємо те що треба: рiвень РДК, праця. Найважливiшими "виходами" моделi є висловлення "за" i "проти", що вiдбивають ставлення суб'єкта до уряду, iдеологiям та суспiльним групам.

Моделi "узагальненої особистостi" потрiбнi нам для моделювання суспiльства. Данi для них ми одержали iз соцiологiчних анкет у газетах "Неделя" i "Комсомольская правда" 1990-1991 р.

Втiм, не варто перебiльшувати значення цих моделей: вони лише якiсно вiдбивають поводження людей. Самоорганiзацiя психiки (i суспiльства!) може так змiнити коефiцiєнти в рiвняннях, що вони втрачають практичну цiннiсть для керування. Проте, для коротких ймовiрностних прогнозiв коефiцiєнти можна уточнювати соцiологiчними дослiдженнями.