Головна   >   Суто особисте

Суто особисте

Так я зробив коло: оглянув свiт. Спрогнозував майбутнє. Мiсця для панiки не знайшов. Залишилася тiльки легка тривога: непевнiсть вiд самоорганiзацiї. Але органiзацiя (розумнiсть) пересилює: можливiсть загибелi людства невелика. Втрати будуть, проте, передбаченi i терпимi - вiд обмеженостi розуму i складностi задач. I вiд самоорганiзацiї.

Що ще залишилося додумати, щоб дожити життя спокiйно?

О! Дуже багато чого. Може бути - для мене - головне. Визначити себе в рiзних свiтах: тiла, сiм'ї, суспiльства, iнформацiї, думок. Вибрати оптимальне поводження.

Ранiше я не раз забавлявся, моделюючи самого себе. Модель не складна: моє "Я" замикається на середовище, сприймає подразники, почуває, вiдповiдає дiями, одержує "плату". I далi - новий цикл Функцiональних Актiв: "робити те, друге, третє". Головне - у такiй моделi - самоаналiз: розум, потреби, переконання, мотиви, характер, знання, динамiка. Друге - "свiти", що вони потребують i як дадуть вiдповiдь на мої дiї. Не буду описувати - схоластика, нудно. Моделi жити не допомагали, рiшення йшли з пiдсвiдомостi, майже спонтанно. Але в результатi виходило непогано. Якби не смертi хворих - то i взагалi щастя. Але i то: проти совiстi не грiшив, подарункiв не брав, операцiї робив тiльки необхiднi. Але помилки були. I це було болiсно.

Тепер - старiсть. Вирiшувати вже нiчого - пенсiонер. Йде експеримент з подолання старiння через навантаження й обмеження: все нормально. Але на схiдцях хитає, рiзкi рухи скутi i пам'ять на ближнi подiї погiршилася. Прогноз на життя: вiд 3 до 8 рокiв. Будуть страждання на фiнiшi? Напевно. Але знаю - умирати не страшно: є досвiд своєї операцiї i сотнi спостережень за умираючими. Боюся iншого: вгасання iнтелекту. Жити тодi - навiщо?

"Входи": книги, радiо, новини по ТБ, Iнтернет. Сiм'я. Раз на тиждень колеги, учнi, засiдання. За межами кабiнету "країна з перехiдною економiкою". (Про неї вже писав. До "дозрiвання" далеко). Менi особисто нiчого не потрiбно, (майже нiчого), але колишнiм пацiєнтам, що бiдують, спiвчуваю. Змiнити нiчого не можу. (I не намагаюся, прикрився старiстю. Значить - черствiсть. Будемо вiдвертi.)

Через самоаналiз я витяг iз пiдсвiдомостi таємницi своїх потреб. Утворився такий порядок генетичних прiоритетiв: 1. Допитливiсть. 2. Творчiсть. 3. Страх (хвороб, старостi). 4. Спiлкування. 5. Лiдерство. 6. Марнославство. 7. Спiвпереживання. 8. Секс. 9. Жаднiсть. Тепер iз усiх потреб, у зонi "приємних" - iнформацiя i творчiсть (пп.1-2). Трохи перепадає вiд спiлкування i похвал (пп.4,6.). Активно погано - пункт 3 - немочi. Iншi - "так-сяк": без претензiй.

Тодi в чому питання? Усе в тому ж - зберiгання душевного комфорту на останньому спуску: дiєздатностi, пам'ятi, iнтелекту.

Можливо спробувати перемiнити орiєнтири? Вiд реалiзму - у мiстику, у релiгiю? Стояти в храмi зi свiчечкою? Або рiзнi там - медитацiї, "розглядати власний пуп"... Заглушити iнтереси i померти ще до смертi. Бр...р!

Нi, це не для мене. Я не змiню своєї позицiї. Мiркуючи вiд науки, завжди вважав, що надмiрна концентрацiя активностi (методами психотехнiки) на однiй моделi-думцi, шкiдлива для творчостi. Щоб метафори роїлися в пiдсвiдомостi, та iнодi видавали гарнi iдеї, збудження повинно "гуляти" по корi мозку. Тому не варто створювати у свiдомостi один осередок концентрацiї активностi, тупо повторюючи молитву або заклинання. Докази? Будь ласка: Що дали для прогресу, рацiональної науки схiднi мудрецi, йоги? Нiчого! Схемки, що намальованi iндусами в "Махамбхаратi" - це ж жалюгiдна пародiя на фiзiологiю.

Тому - лишимо все як є, не задумуючись про кiнець i не боячись деградацiї розуму: читати, думати, записувати на комп'ютерi, щоб не забувати... Одне тiльки потрiбно виховати в собi: не висловлювати претензiї на визнання. Цiнувати мислення саме по собi.

Про що буду думати? А все про те ж: свiтогляд. Не ясний зв'язок самоорганiзацiї й органiзацiї. Зокрема: можливостi зворотного зв'язку. Додатки: бiологiя, психологiя, соцiологiя, Штучний Iнтелект. Техногенна цивiлiзацiя. Замикання реальностi на вiртуальнiсть. Стороннiй iнтерес: "iнша фiзика".

Сподiваюся на свiй експеримент з подолання старостi. I на хiрургiю. Професор Кьорфер обiцяв ще раз перешити серцевий клапан, якщо цей вiдмовить. А чому нi? Склероз вiдсутнiй, холестерин низький...

Так що тримай марку, Амосов. Засiдання продовжується!