25 грудня 2025 року - 74 роки від дня використання першого в континентальній Європі комп'ютера

25 грудня 2025 року - 74 роки від початку використання першого в континентальній Європі комп'ютера МЕЛМ - Малої електронної лічильної машини (МЕОМ, "МЭСМ") ›››

25 грудня 2025 року - 74 роки від початку використання першого в континентальній Європі комп'ютера МЕЛМ - Малої електронної лічильної машини (комп'ютера МЕЛМ, МЕОМ, "МЭСМ") . YouTube ›››

The 25th December 25 - 74 years of MELM the computer that hinted how machines could be taught to think

MELM - often referred to in Western sources as MESM, due to russian transliteration.

74 years of MELM the computer that hinted how machines could be taught to think. The 25th December 25, 1951 in Kyiv the state commission approved MELM - the first universal digital computer in continental Europe.

On MELM, critically important scientific and engineering tasks were solved:

- calculations for energy and electrical networks,

- trajectory computations for ballistic and space rockets,

- design calculations for thermonuclear weapons,

and many other extremely complex mathematical tasks.

That is why MELM was known. But what it hinted to the world remains almost entirely unknown. The story of MELM began with Sergei Lebedev's idea to create a digital computing machine for energy-related calculations. Before this, he worked on specialized analog computing machines. He learned about programmable digital computers abroad from publications in journals. The ideas of Alan Turing suggested the possibility of creating a universal machine that executes programs stored in its own memory. Unlike most computers of that time, MELM was not funded by military budgets.

Funding came via the Institute of Electrical Engineering - as an experimental project. The development started with ten engineers and upon completion, about twenty engineers were involved. Sometimes parts were bought personally at Kyiv radio markets, and even found in military facility landfills. Lebedev was extremely demanding but also witty, humane, and most importantly - inspiring. MELM's architecture contained original solutions that held hints for future important achievements. The computer's resources were extremely limited forcing the use of sophisticated programming methods.

For example, one command intended for array processing was repurposed for second-level addressing. Years later, this would be called pointers - the foundation of modern programming technologies. Ideas of indirect addressing of the second and higher levels were a decade ahead of other countries. The ideas of MELM were developed further in the Kyiv computer. And later adopted by almost all Soviet computers MELM is known to the international scientific community. But its true role remains underestimated. The main reason - systematic concealment of MELM's significance and the first achievements of Kyiv engineers and programmers by the Soviet scientific leadership. The world should know MELM as it knows Babbage's computer. Because it was in MELM that the hints to a new era of computers.

About the first computer in continental Europe, MELM (MEOM, "MESM") ›››

About the first computer in continental Europe, MELM (MEOM, "MESM"). YouTube ›››

Шість років немає з нами Малиновського Бориса Миколайовича. 13 листопада 2025 р.

Минуло шість років як немає з нами, мудрої, душевної, делікатної людини. Конструктор першого вітчизняного напівпровідникового управляючого комп'ютера "Дніпро". Член-кореспондент Національної академії наук України, доктор технічних наук, професор. Пам'ять про Бориса Миколайовича зберігається в наших серцях. ›››

18 серпня 2025 р. Історія розвитку наукових ідей в Інституті кібернетики НАН України. Погляд Вікторії Кондратенко, University of Edinburgh

"Наша колега з Інституту кібернетики НАН України Вікторія Кондратенко створила гарний англомовний фільм-презентацію, де щиро та оригінально знайомить глядача з історією розвитку наукових ідей в Інституті кібернетики, з унікальним передбаченням Віктора Глушкова місця інформаційних технологій в сучасних науковій сфері, економічній стратегії, суспільному житті, спорті та мистецтві. Мене власне захопила емоційна складова даної розповіді. Автор запрошує нас, пройти крізь Всесвіт і потрапити в САМЕ ЇЇ СВІТ (де панує тепло родинних стосунків, пам'ять поколінь, повага до наукових традицій та її особиста енергетика). Ця розповідь захоплює та надихає уважніше ставитись до нашої наукової спадщини." Елеонора Карпец, ст.н.с. ІК НАНУ   ›››

Меморіальна дошка Віктору Михайловичу Глушкову

18 травня 2025 року

З 1977 року 18 травня згідно рішення Генеральної конференції Міжнародної ради музеїв відзначається як Міжнародний день музеїв. Наш Музей "Museum of Ukrainian Computing History (MUCH)" - "Музей історії та розвитку інформаційних технологій в Україні" приєднується до відзначення Міжнародного дня музеїв. Запрошуємо всіх бажаючих відвідати нашу експозицію в Київському Будинку Вчених, вул. Володимирська, 45а. На відвідування можна записатися, написав на icfcst@i.ua.

17 травня 2025 року

З 1997 року в третю суботу травня, в цьому році це 17 травня, в Україні відмічають День науки (Всесвітній день науки в 2025 - 10 листопада).

13 січня 2025 року - виставлено українською мовою книгу Олександра Васильовича Палагіна "Поглядом із далекого...".

Читати книгу "Поглядом із далекого" в pdf форматі ›››

Олександр Васильович Палагін, академік НАН України. Київ, 2004. Переклад українською 2024 р.
"...Я довго думав, до якого з цих жанрів мені простіше прилаштуватися. Проаналізувавши свої професійно-біографічні дані і риси характеру, які з дитинства майже не зазнали істотних змін, я, думаю, у мене можуть вийти науково-сентиментальні нариси з прологом, і епілогом, - якщо надумаю написати. А, якщо чесно, не так давно виникла думка: відверто і тепло, не соромлячись слів простої людської вдячності і подяки, поговорити зі своїми близькими, повідавши їм, як я щасливий тим, що можу з ними спілкуватися, сваритися, миритися, захоплюватися їх справами, здійснювати разом з ними наші спільні малі і великі "подвиги", а головне, отримувати справжній "кайф" від здавалося б банального людського контакту з ними, зіткнення долями і біографіями в реальному просторі і часі...
...Мене завжди цікавив творчий процес, так би мовити зсередини, невловимі особливості того самого, знаменитого інсайту, з іншого боку, і не в меншій мірі - якісь властиві йому закони і формалізму, незалежно від предмета творчості і творця. Якщо Господь нам дарував якісь здібності, вже треба постаратися скористатися ними цілком."

8 грудня 2024 - 105 років від дня народження Катерини Логвіновни Ющенко

Катерина Логвинівна Ющенко була першою в СРСР жінкою-доктором фізико-математичних наук, якій ця ступінь була присвоєна за піонерські роботи з програмування. Вона, використовуючи досвід експлуатації "МЕЛМ", розробила одну з перших в світі мов програмування високого рівня "Адресна мова", з непрямою адресацією при програмуванні. Саме завдяки цій мові зникла залежність від місця розташування програми в пам'яті. Катерина Логвинівна започаткувала першу школу теоретичного програмування в СРСР.

6 грудня 2024 року - 111 років від дня народження Миколи Михайловича Амосова

"Миколі Амосову присвячено. Майстер Хірург"(2024) - це книга, яка вшановує пам'ять видатного українського хірурга Миколи Амосова.

Вона розкриває його життєвий шлях від скромних початків до становлення як медичного генія.

Через особисті історії та професійні досягнення, читачі дізнаються про непохитну віру Миколи Амосова в науковий прогрес та його невтомну працю, яка зробила його ім'я відомим на весь світ.

Зустріч з Амосовим стала переломним моментом у житті авторки, і вона ділиться цим досвідом, пропонуючи читачам шлях до самопізнання та самовдосконалення.

Доповідь "Early Soviet Computing" by Jerry McCarthy (CCS & TNMOC) в музеї TNMOC (The National Museum Of Computing, Bletchley Park), 24.10.2024

Доповідь "Early Soviet Computing" by Jerry McCarthy (CCS & TNMOC) в музеї TNMOC (The National Museum Of Computing, Bletchley Park)

Я (Джеррі МакКарті) блукав TNMOC, де я волонтер, тихого ранку перед натовпом відвідувачів і помітив плакат, на якому була зображена Катерина Ющенко яка, очевидно, була винахідником мови програмування під назвою "APL"; не те що APL, а «адресна мова програмування». Запис у Вікіпедії про цю мову програмування зрештою привів мене до веб-сайту українських документів онлайн, де було знайдено захоплюючий документ "ЭЛЕМЕНТЫ ПРОГРАММИРОВАНИЯ" /"Elementy programmirovaniya", датований 1961 роком і співавтором якого була пані Ющенко.

У цьому документі описано програмування на ряді радянських комп'ютерів, наприклад ВЕЛМ (Велика електронна лічильна машина, "БЭСМ" - рос. мовою) і "Стріла", з використанням адресної псевдомови програмування. У тому ж посібнику також наведено різні програми, написані цією псевдомовою програмування, наприклад, для обчислення квадратних коренів і розв'язування квадратних рівнянь. Так народився проект для написання симулятора для виконання цих та інших програм. Подальші дослідження виявили подробиці щодо одного конкретного радянського комп'ютера "КИЇВ", для якого розроблений другий тренажер. Документація до цієї машини використовує APL для опису її роботи, що дає можливість пояснити APL далі. Зауважимо, що тут використовується історичний термін "радянський", але дійові особи цих подій працювали в Українській РСР.© Джеррі МакКарті © TNMOC © CCS

Повний виступ тут ›››

Технічні характеристики комп'ютера Київ тут ›››

Introduction of the report "Early Soviet Computing" by Jerry McCarthy (CCS & TNMOC). TNMOC (The National Museum Of Computing, Bletchley Park), 24.10.2024

I was wandering around TNMOC, where I volunteer, on a quiet morning before the rush of visitors, and I noticed a poster showing one Kateryna Yushchenko, who was, apparently, the inventor of a programming language called "APL"; not that APL but "Address Programming Language". A Wikipedia entry for that programming language eventually led me to an online Ukrainian document website where a fascinating document "ЭЛЕМЕНТЫ ПРОГРАММИРОВАНИЯ"/"Elementy programmirovaniya", dated 1961 and co-authored by Ms. Yushchenko, was found. This document describes programming on a number of Soviet computers, for example, BESM and Strela, using a three-address pseudo programming language. The same manual also gives various programmes written in this pseudo programming language for, for example, calculating square roots and solving quadratic equations. Thus was a project born to write a simulator to execute these and other programmes. Subsequent research revealed details concerning one specific Soviet computer, the "KIEV", for which a second simulator is undergoing development. The documentation for this machine uses APL to describe its operation, so giving an opportunity to explain APL further. Note that the historical term "Soviet" is used here, but the protagonists in these developments were working in the Ukrainian SSR. © Jerry McCarthy © TNMOC © CCS

Full speech here  ›››

Доповідь "ІТ як спадщина: "Київ" та "Львів" комп'ютери та початки Інтернету в Україні, 3.10.2024

Цифрові технології стали частиною нашого повсякденного життя: вони, без перебільшення, важливі для відпочинку, навчання та роботи. Потреба в комп'ютерах і підключенні до Інтернету зараз сприймається як буденність, а їх відсутність - критична проблема. Який спадок цифрових технологій в Україні? Як ми його зберігаємо та досліджуємо? Про музейні предмети, архівні джерела та різні підходи до роботи з цифровими технологіями як надбанням говорили:
Олег Фаренюк, Дарія Мінєєва, розробники комп'ютерного емулятора "Київ" (Український католицький університет);
Микола Щербина, засновник і директор Музею комп'ютерних технологій (Львівський національний університет імені Івана Франка);
Олекса Балюра, співзасновник UAnetHistory, архіву раннього Інтернету в Україні.
Захід відбувся в рамках конференції «Історії та спадщина цифрового: від комуністичної кібернетики до локальних історій Інтернету».

Повний виступ тут ›››

Про створення комп'ютера Київ тут ›››

Digital as Heritage: "Kyiv" and "Lviv" Computers and the Beginnings of the Internet in Ukraine , 3.10.2024

Digital technologies have become a part of our everyday practices: without exaggeration, they are crucial for leisure, study, and work. The need for computers and Internet connections is now perceived as commonplace, and their absence is a critical problem. What is the heritage of digital technologies in Ukraine? How do we preserve and research it? Museum objects, archival sources, and different approaches to working with digital technologies as heritage were discussed by:
Oleg Farenyuk, Daria Mineeva, developers of the "Kyiv" computer emulator (Ukrainian Catholic University);
Mykola Shcherbyna, founder and director of the Museum of Computer Technologies (Ivan Franko National University of Lviv);
Oleksa Balyura, co-founder of UAnetHistory, an archive of the early Internet in Ukraine.
The event will take place within the framework of the conference "Histories and Legacies of Digital:From Communist Cybernetics to Local Histories of the Internet."

Full speech here  ›››

Малиновський Борис Миколайович (24.08.1921-13.11.2019)

24 серпня 2024 року Борису Миколайовичу Малиновському виповнилося 103-роки від дня народження. На жаль цієї чудової Людини немає з нами. Але пам'ять про Бориса Миколайовича живе в наших серцях. ›››

22 липня 2024 

Дослідженню музики присвячували свої роботи багато відомих математиків:
Рене Декарт, Гoтфрiд Лейбнiц, Християн Гoльдбах, Жан Д'Аламбер, Леoнард Ейлер, Данилo Бернуллi. Перша праця Рене Декарта - "Compendium Musicae" ("Трактат про музику"), перша велика робота Леонарда Ейлера - "Дисертація про звук". Ця робота 1727 року починалася словами: "Моєю кінцевою метою в цій праці було те, що я прагнув представити музику як частину математики i вивести в належному порядку з правильних підстав все, що може зробити приємним об'єднанням i змішуванням звуків".
Лейбніц в листі Гольдбаху пише: "Музика є прихована арифметична вправа душі, що не вміє рахувати" i Гольдбах йому відповідає: "Музика - це прияв прихованої математики".
"Математичний меридіан" Галини Хімічук

До Вашої уваги чергові маленькі розповіді про визначних українських композиторів професора кафедри хорового диригування Національної музичної академії імені П.І.Чайковського Ніни Іванівни Королюк - Андрос:
Максим Созонтович Березовський ›››
Дмитро Степанович Бортнянський ›››

17 липня 2024 року - 85 років від дня народження Олександра Васильовича Палагіна.

Олександр Васильович Палагін - академік НАН України, доктор технічних наук, професор, Заслужений винахідник України, Заступник директора Інститута кібернетики імені В.М.Глушкова НАН України, завідуючий відділом мікропроцесорної техніки Інституту кібернетики НАНУ, Голова Наукової ради з проблем "Інформація. Мова. Інтелект" Президії НАН України, розробник комп'ютерів другого, третього та четвертого поколінь.

Щиро вітаємо Олександра Васильовича з днем народження! Бажаємо здоров'я і нових успихів в його діяльності лідера найважливішого наукового напрямку в Україні!

"...Я довго думав, до якого з цих жанрів мені простіше прилаштуватися. Проаналізувавши свої професійно-біографічні дані і риси характеру, які з дитинства майже не зазнали істотних змін, я, думаю, у мене можуть вийти науково-сентиментальні нариси з прологом, і епілогом, - якщо надумаю написати. А, якщо чесно, не так давно виникла думка: відверто і тепло, не соромлячись слів простої людської вдячності і подяки, поговорити зі своїми близькими, повідавши їм, як я щасливий тим, що можу з ними спілкуватися, сваритися, миритися, захоплюватися їх справами, здійснювати разом з ними наші спільні малі і великі "подвиги", а головне, отримувати справжній "кайф" від здавалося б банального людського контакту з ними, зіткнення долями і біографіями в реальному просторі і часі...

...Мене завжди цікавив творчий процес, так би мовити зсередини, невловимі особливості того самого, знаменитого інсайту, з іншого боку, і не в меншій мірі - якісь властиві йому закони і формалізму, незалежно від предмета творчості і творця. Якщо Господь нам дарував якісь здібності, вже треба постаратися скористатися ними цілком."Читати книжку "Поглядом із далекого..." ›››

Читати "Нарис про Олександра Васильовича Палагіна" з книжки Бориса Малиновського "Немає нічого дорожче..."  ›››

Почесний доктор НАН України, професор Сер Моріс Уілкс (Великобританія)

26 червня 2024 року Почесному доктору НАН України, професору Серу Морісу Уілксу (Великобританія),творцю першого в світі комп'ютера з програмою, яка зберігалася в пам'яті (1949 р.- EDSAC - Electronic Delay Storage Automatic Calculator) 111 років від дня народження
Відео про Моріса Уілкса A Tribute to Sir Maurice Wilkes ›››
Моріс Уілкс в Києві. 1998 ›››
Wilkes Mauris: "Early digital computer developments in England", International Symposium on the contribution of Europeans to the evolution and the achievements of computer technology "Computers in Europe. Past, Present and Future", Kyiv, October 5-9, 1998 ›››
Wilkes Mauris: "Ранні розробки комп'ютера з програмою, що зберігалася у пам'яті в Англії", Міжнародний симпозіум про внесок європейців в еволюцію та досягнення комп'ютерних технологій "Комп'ютери в Європі. Минуле, сьогодення та майбутнє", Київ, Жовтень 5-9, 1998  ›››

14.06.2024 - MEOM: Ukraine's Iron-Curtain computer | TNMOC Talks

Доповідь в музеї TNMOC (The National Museum Of Computing, Bletchley Park) (директорка музею Jacqui Garrad). 22.05.2024

About speakers: Yurii Yushchenko holds a Ph.D. Physical and Maths sc. from the Taras Shevchenko Kyiv National University and is an associate professor at the National University of Kyiv-Mohyla Academy in Kyiv, Ukraine.

Oleksandr Bezrukavyi M.Sc. is a computer engineering from Kherson National Technical University, Ukraine. He has experience of working in college, enterprise and NGO IT, IT history research and a scriptwriting. Recorded April 16th 2024.

One of Europe's first programmable, stored-program computer was born in a rundown former monastery outside Kyiv - on the other side of the Iron Curtain. Abbreviated MEOM (Мала Електронна Обчислювальна Машина) in Ukrainian, or Small Electronic Calculating Machine in English, it was the result of three years' work by engineers and technicians at Ukraine's National Academy of Sciences. They produced a giant that comprised 6,000 vacuum tubes and was capable of 3,000 operations per minute. Ukraine's team worked without the large-scale resources of US projects like ENIAC, and outside the intellectual and engineering networks that produced Manchester Baby, EDSAC and LEO in the UK - yet their impact was arguably profound. Join Yurii Yushchenko, Ph.D, and Oleksandr Bezrukavyi, M.Sc, as they shine a light on MEOM and its pioneers. They discuss working under the eye of Soviet state forces, the role of a select group of women programmers, and how MEOM's unique features allowed it to shape computer architectures in the Soviet Union and the West. Among the topics: creation of Addressable Programming Language, its contribution to Pointers years ahead of PL/I - and how APL's ideas can be found in object-oriented programming, databases, artificial intelligence and more.

Про доповідачів: Юрій Ющенко, доктор фіз.-мат., КНУ імені Тараса Шевченка, доцент НУ "Києво-Могилянська академія", Україна. Олександр Безрукавий м.н.с., Україна. Він має досвід роботи в коледжі, на підприємстві та в неурядових організаціях ІТ, дослідження історії ІТ та написання сценаріїв.

Запис зроблено 16 квітня 2024 року. Один із перших у Європі програмованих комп'ютерів із збереженими програмами народився в занедбаному колишньому монастирі під Києвом - по інший бік залізної завіси. Скорочено МЕОМ (Мала Електронна Обчислювальна Машина) українською, або англійською Small Electronic Calculating Machine, це результат трирічної роботи інженерів і техніків Національної академії наук України. Вони виготовили гігант, який складався з 6000 вакуумних трубок і міг виконувати 3000 операцій за хвилину. Українська команда працювала без масштабних ресурсів американських проектів, таких як ENIAC, і поза інтелектуальними та інженерними мережами, які створили Manchester Baby, EDSAC і LEO у Великій Британії, але їхній вплив, безперечно, був глибоким.

Обговорюється робота по розробці МЕОМ під наглядом радянського державного апарату, роль обраної групи жінок-програмісток і те, як унікальні функції MEOM дозволили формувати комп'ютерні архітектури в Радянському Союзі та на Заході. Серед тем: створення адресної мови програмування, її внесок у Pointers, який випередив PL/I на багато років, і як ідеї APL можна знайти в об'єктно-орієнтованому програмуванні, базах даних, штучному інтелекті тощо.
MEOM: Ukraine's Iron-Curtain computer. Video
МЕОМ: Український комп'ютер залізної завіси. Відео ›››

30.05.2024 - Презентація книжки Innovation in Isolation: The Story of Ukrainian IT from the 1940's to Present на 12-му Міжнародному фестивалі "Книжковий Арсенал" 30 травня - 2 червня.

Книжка "Innovation in Isolation" - соціальний та культурний проєкт компанії MacPaw. Весь прибуток з продажу книги буде спрямований в MacPaw Foundation, корпоративний благодійний фонд, який від початку повномасштабного вторгнення допомагає зберігати життя українських захисників і надає допомогу українцям, які зазнали наслідків російської агресії.

CONTINUING THE JOURNEY: UKRAINE'S TECHNOLOGICAL RENAISSANCE

In 'Innovation in Isolation: The Story of Ukrainian IT from the 1950s to Present,' the historical exploration of Ukraine's tech evolution and its connection to the ongoing digital revolution. This transition extends beyond businesses, exemplified by companies like MacPaw, Grammarly, Petcude, and others, to encompass the very mechanisms of society.

Under Mykhailo Fedorov's guidance, Ukraine's Ministry of Digital Transformation epitomizes this evolution. Much like the book shines a light on overlooked pioneers, Ukraine's present-day initiatives demonstrate an ambitious leap toward a streamlined digital economy and government anchoring it in the forefront of the digital era.
Видавництво ist publishing (іст паблішинг)  ›››
MacPaw:   Innovation in Isolation ›››
24-й канал про книжку  ›››

22.05.2024 - Оголошення переможців конкурсу Тоні Сейла 2024

Opening remarks from the jury before announcing the winners of the 2024 Tony Sale Award - Вступне слово від журі перед оголошенням переможців конкурсу Тоні Сейла 2024. Ентоні (Тоні).

Едгар Сейл (30 січня 1931 - 28 серпня 2011) - британський інженер-електронщик, програміст, інженер комп'ютерного обладнання та історик обчислювальної техніки. З 1993 по 2008 рік керував створенням повнофункціонального комп'ютера Mark 2 Colossus. Після смерті Тоні Сейла Британське товариство збереження комп'ютерів заснувало в 2012 році премію Тоні Сейла за збереження та реставрацію комп'ютерів.

В цьому році Україна приймала участь в цьому конкурсі, який проводить CCS (Computer Conservation Society) - міжнародна спільнота збереження комп'ютерів. На конкурс приймалися проєкти по реальній та віртуальній реставрації стародавніх комп'ютерів та відновлення їх програмного забезпечення.

11 ентузіастів об'єдналися та подали від України на конкурс 2024р. проєкт: "Віртуальна реставрація комп'ютера "Київ" та реалізація Адресної мови програмування (1955р)."
CCS - Tony Sale Award Event 2024, Wednesday, May 22, 2024. The National Museum of Computing Block H, Bletchley Park Bletchley, England ›››

24 травня 2024 року, минає рік як немає з нами Віри Вікторівни ГЛУШКОВОЇ...

Ми пригадуємо її оптимізм, велику працездатність і активну життєву позицію. Натхненно та щиро вона опікувалась збереженням пам'яті про засновника Інституту кібернетики академіка Віктора Михайловича Глушкова.

Завдяки її енергіії, та наполегливості ми з задоволенням беремо участь в науково-практичній конференції "Глушковські читання".

Сьогодні так не вистачає її сонячної посмішки, щирих слів підтримки або спонукання до дій....

Пригадаймо, якою вона була. Пам'ятаємо...

За можливості, вшанувати пам'ять Віри Вікторівни можна 24 травня 2024 року о 13-й , вул.Байкова, 6.

13 травня 2024 року - Емуляція комп'ютера "Київ" та реставрація Адресної мови (дві реалізації: на Rust та на Haskell)

11 українців подавали проєкт "Емуляція комп'ютера "Київ" та реставрація Адресної мови (дві реалізації: на Rust та на Haskell)" на конкурс оголошений Computer Conservation Society (CCS) - міжнародна спільнота збереження комп'ютерів. Проєкт було відзначено, як особливий. Подія нагородження переможців конкурсу відбулася в музеєм TNMOC (The National Museum Of Computing, Bletchley Park) TNMOC, директорка музею Jacqui Garrad.
https://www.eventbrite.co.uk/e/ccs-tony-sale-award-tickets-538458001377

Ukr24 це промокод для безкоштовної реєстрації українців на другу доповідь від України на міжнародну науково-історичну конференцію про вінтажні комп'ютери (Software & Hardware). Організатор: Національний комп'ютерний музей (Блечлі Парк, Великобританія).
Wednesday, May 15, 2024 6:30 PM 7:30 PM
About the event: As the Cold War entered its twilight decades, a revolution in personal computing started to sweep the east - and the country feeding the USSR's appetite was Ukraine. Join Mykola "Nick" Shcherbyna as he takes us beyond the IBM PC compatibles sanctioned by Big Blue during the 1980s and 1990s to revisit the USSR's first ZX Spectrum clone, tackles the shipping mistake responsible for the birth of Soviet DIY computers, and discusses unofficial Intel processors. Why did Ukraine - the birthplace of Europe's first modern, digital computer decades before with the valve-based MEOM - take the digital lead at this time and what happened next? And what did Britain's army of bedroom coders hacking at their BBC Micros and Spectrums have in common with their Ukrainian counterparts?
Find out in this talk. ›››

8 квітня 2024 

Дослідженню музики присвячували свої роботи багато відомих математиків:
Рене Декарт, Гoтфрiд Лейбнiц, Християн Гoльдбах, Жан Д'Аламбер, Леoнард Ейлер, Данилo Бернуллi. Перша праця Рене Декарта - "Compendium Musicae" ("Трактат про музику"), перша велика робота Леонарда Ейлера - "Дисертація про звук". Ця робота 1727 року починалася словами: "Моєю кінцевою метою в цій праці було те, що я прагнув представити музику як частину математики i вивести в належному порядку з правильних підстав все, що може зробити приємним об'єднанням i змішуванням звуків".
Лейбніц в листі Гольдбаху пише: "Музика є прихована арифметична вправа душі, що не вміє рахувати". i Гольдбаху йому відповідає: "Музика - це прияв прихованої математики".
"Математичний меридіан" Галини Хімічук

До Вашої уваги декілька маленьких розповідей з дозволу автора про визначних українських композиторів професора кафедри хорового диригування Національної музичної академії імені П.І.Чайковського Ніни Іванівни Королюк - Андрос:
Микола Дмитрович ЛЕОНТОВИЧ ›››
Артемій Лук'янович ВЕДЕЛЬ ›››

19 березня 2024 року - 100 років від дня народження Погребинського Соломона Беніаміновича.

Погребинський Соломон Беніамінович - брав участь у проєктуванні основного варіанту арифметичного пристрою, монтажі, налагодженні та експлуатації "МЕЛМ" - першої електронної лічильної машини з програмою, яка зберігалася в пам'яті.

17 березня 2024 року - 90 років від дня народження Алещенко Олега Михайловича.

Видатний конструктор гідроакустичних комплексів Олег Михайлович Алещенко довів, що навіть те, що вважається неможливим, можна створити, якщо бути наполегливим. Працюючи за часів, коли гідроакустичні системи, на думку загалу, були чимось недосяжним, Алещенко разом зі своєю командою все ж таки домігся того, що гідроакустичний комплекс "Зірка" побачив світ. Більше інформації про Алещенко Олега Михайловича:

5 березня 2024 року - 110 років від дня народження Сергєєва Володимира Григоровича.

5 березня 2024 року - 110 років від дня народження видатного конструктора систем керування ракетної техніки, керівника науково-виробничого об'єднання "Хартрон" та Головного конструктора ракетних комплексів з 1960 по 1986 рік

27 лютого 2024 року перестало битися серце Корнілової Людмили Євгенівни.

У робочому періоді життя - доцент-кібернетик: з 1971 по 1994 рік Національний університет імені Т.Г.Шевченка (факультети кібернетики та економіки) та з 1993 по 2001 рік у Києво-Могилянській академії. Почала викладати українською мовою у 1992 році. Згодом уже на заслуженому відпочинку - два видання "Самоучителя" (2004 та 2009, Київ: Наук.-вид.центр Національної бібліотеки імені В.І.Вернадського). І потім, з 2016 року доопрацювання 3-го видання книги, завдяки Будинку Вчених.
Пам'ять про Людмилу Євгенівну залищиться в наших серцях.

25 січня 2024 року - 90 років від дня народження Забари Станіслава Сергійовича.

Головний конструктор біля 60 різноманітних комп'ютерних пристроїв, в 1956 році експлуатував комп'ютер "МЕЛМ". Минуло понад шістдесят років з того часу, як Станіслав Сергійович пов'язав свою долю з Київським заводом обчислювальних та керуючих машин.

6 грудня 2023 року - 110 років від дня народження Миколи Михайловича Амосова.

6 грудня 2023 року - 110 років від дня народження видатного лікаря-хірурга, вченого, письменника, громадського діяча, академіка, дійсного члена Національної академії наук України, першого директора Київського науково-дослідного інституту серцево-судинної хірургії Миколи Михайловича Амосова.

Микола Амосов - той рідкісний сьогодні феномен вченого і громадського діяча, чиї судження ставали інтелектуальним надбанням не тільки теперішнього часу, але і духовним даром, чітко спрямованим у майбутні роки.

До 105-річчя від дня народження Героя України академіка Бориса Євгеновича Патона (1918-2020)

27 листопада 2023 року виповнюється 105 років від дня народження видатного українського вченого в галузі зварювання, металургії та технології металів, матеріалознавства, талановитого організатора науки, активного громадського діяча, Героя України, академіка Бориса Євгеновича Патона. Все своє довге життя він присвятив служінню науці. 1942 року почав працювати в Інституті електрозварювання, де пройшов шлях від інженера до директора (1953 рік). А 1962 року став Президентом Академії наук УРСР (нині це Національна академія наук України).
Більше інформації про академіка Бориса Євгеновича Патона ›››
Ігор Крівцун. До 105-річчя від дня народження Героя України академіка Бориса Євгеновича Патона ›››

"Піонер кібернетики академік В.М.Глушков: ідеї для майбутнього"

Презентація книги Юлії Бережко-Камінської "Віктор Глушков. Творець нових світів" до 100-річчя від дня народження В.М.Глушкова. 15 листопада 2023 року. Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого

Обговорення нової книги Бена Пітерса "The Computer is Not a Brain: Toward a Prehistory of Soviet Artificial Intelligence"

Бен Пітерс - дослідник історії розвитку наукових ідей та комунікативних технологій, в лютому 2019 року презентував в ІК НАНУ свою книгу про спроби створити радянський Інтернет в 60-70-х роках 20-го ст.

Зараз за зібраним матеріалом Б.Пітерс готує нову книгу з історії розвитку ідей (наукових шкіл) штучного інтелекту. Оскільки два розділи в ній присвячені київським науковим школам, Б.Пітерс просить заслухати його матеріал на ZOOM-конверенції . Таку зустріч організовує 17 жовтня (вівторок) о 16:00 лекторій "Наукові зустрічі / Scientific meetings":
Для участі в лекції - реєстрація за посиланням: https://bit.ly/3t3eR3X

8 жовтня 2023 року перестало битися серце Володимира Ілліча Гриценко

8 жовтня 2023 року на 87 році життя, внаслідок важкої хвороби зупинилось серце видатного вченого та організатора науки кібернетика та фахівця в сфері інформаційних технологій, представника Національної комісії України у справах ЮНЕСКО, член-кореспондента НАН України, Почесного директора і Голови Вченої ради Міжнародного центру ВОЛОДИМИРА ІЛЛІЧА ГРИЦЕНКО.

"Піонер кібернетики академік В.М.Глушков: ідеї для майбутнього"

"Глушковські читання" 2023 до 100-річчя від дня народження В.М.Глушкова "Піонер кібернетики академік В.М.Глушков: ідеї для майбутнього". Міжнародна науково-практична конференція.  26 жовтня 2023 року. В форматі онлайн-конференції.

100-річчя Віктора Михайловича Глушкова (1923-1982)

24 серпня 2023 року - 100 років від дня народження Віктора Михайловича Глушкова. Видатний внесок Віктора Михайловича у математику, кібернетику та обчислювальну техніку був добре помітний і високо оцінений ще за життя вченого.

У процесі творчої діяльності він зумів спрямувати свої знання на формування нового наукового напряму, зорієнтувавши колектив Інституту кібернетики на розробку інформаційних технологій. В.М.Глушков став фундатором цього надзвичайно важливого напряму розвитку науки і техніки в Україні.

Заходи до сторіччя Віктора Михайловича Глушкова ›››

В.М.Глушков - основоположник інформаційних технологій ›››

Віктор Глушкоа. Учений який своїми думками та ідеями випереджав час.›››

Національна академія наук України вшанувала пам'ять академіка Віктора Глушкова
з нагоди 100-річчя від дня його народження

24 серпня 2023 року виповнилося 100 років від дня народження видатного вченого у галузі кібернетики, математики, обчислювальної техніки та інформатики академіка Віктора Глушкова.

З нагоди цієї дати керівництво Національної академії наук України, дирекція та співробітники установ Відділення інформатики НАН України, представники Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського", Київського національного університету імені Тараса Шевченка та рідні Віктора Михайловича Глушкова вшанували пам'ять видатного науковця, поклавши квіти до його могилу на Байковому кладовищі у Києві.

24 травня 2023 року на 65-ому році життя перестало битися серце Віри Вікторівни Глушкової

З глибоким сумом сповіщаємо, що 24 травня 2023 року на 65-ому році життя перестало битися серце старшого наукового співробітника Інституту кібернетики НАН України, кандидата фізико-математичних наук Віри Вікторівни ГЛУШКОВОЇ.

Віра Вікторівна була відома активною життєвою позицією, оптимізмом, великою працездатністю. Широко відомий великий внесок Віри Вікторівни у збереження пам'яті про засновника Інституту кібернетики академіка Віктора Михайловича Глушкова, була ініціатором створення сайту "ОГАС" ( http://ogas.kiev.ua/) та займалася його підтримкою.

Висловлюємо глибокі щирі співчуття та скорботу рідним, колегам, друзям покійної! Cвітлий образ Віри Вікторівни назавжди залишиться в пам'яті усіх, хто мав щастя спілкуватися з нею!

20 травня 2023 року в Україні відзначатимуть День науки

День науки - професійне свято вчених, наукових співробітників та інших працівників науки України, чия діяльність так чи інакше пов'язана з наукою.

Відзначається щорічно у третю суботу травня.

Як професійне свято День науки в Україні встановлений "...на підтримку ініціативи відомих вчених, наукових установ, а також професійних спілок України".

12.04.2023 року. Міні скульптурка "Цукровий бурячок"

Бронзовий бурячок - нова окраса студмістечка. З'явився він на фасаді головного корпусу КПІ з боку Музейної площі.

Цукровий бурячок встановлено на стіні Київського політехнічного інституту, тому що його було засновано 1898 року за ініціативи й активної участі київських цукрозаводчиків.

10 квітня 2023 року

12 квітня 2023 року о 15:00 за київським часом (UTC+3) в режимі ZOOM відеоконференції відбудеться МІЖНАРОДНИЙ НАУКОВИЙ СЕМІНАР "ІНТЕЛЕКТУАЛЬНІ ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ", присвячений пам'яті Юрія Георгійовича Кривоноса. Тема семінару: "Деякі реалізації інтелектуальних інформаційних технологій в Україні". ›››

В ніч на 23 березня 2023 року пішла з життя надзвичайно чуйна та життєлюбна людина, Костіна Ніна Іванівна

Пішов з життя вчений Авраам Лемпель

6 лютого 2023 року в Ізраїлі пішов з життя вчений Авраам Лемпель, який 87 років потому народився у Львові. Його винахід у сфері стиснення даних допоміг створити технології ZIP, PDF та MP3.

6 грудня 2022 року 109 років від дня народження, а 12 грудня 2022 року 20 років з моменту, коли пішов з життя Микола Михайлович Амосов

Борис Миколайович Малиновський (24.08.1921-13.11.2019)

Сергій Олексійович Лебедєв - 120 років від дня народження

У центрі Києва з'явилася нова міні-скульптура проєкту "Шукай!", присвячена Привиду Києва.

#Електронмаш. Історія та що з ним зараз

...розповім вам про Київський Електронмаш та подивимось на нього з середини. Історія заводу "Електронмаш", ПК "Пошук" інтерв'ю з розробником, мозаїки, барельєфи та вітражі Електронмашу. ›››

Малиновський Борис Миколайович (24.08.1921-13.11.2019)

24 серпня 2022 року Борису Миколайовичу Малиновському виповнюється 101-рік від дня народження. На жаль цієї чудової Людини немає з нами. Але пам'ять про Бориса Миколайовича живе в наших серцях. ›››

Вулиця Винахідниці Ющенко

Про значний та невідомий внесок Бориса Гнєденка у зародження інформаційних технологій.

Емулятор однієї з перших в Європі електро-обчислювальних машин - "Київ"

10 травня 2022 р. на спільному вебінарі відділів теорії м'якої речовини та комп'ютерного моделювання багаточастинкових систем виступлять Дар'я Мінєєва, Діана Громяк, Ольга Люба (УКУ - Український католичний університет) із доповіддю "Емулятор однієї з перших в Європі електро-обчислювальних машин - "Київ""

Вебінар відбудеться онлайн на платформі MS Teams.

Початок о 11:00.

До участі запрошуємо всіх зацікавлених.

Хочете стати учасником вебінарів, що відбуваються в ІФКС (Інститут фізики конденсованих систем НАН України), та не знаєте як? Зверніться по допомогу до Oksana Dobush.

Комп'ютер "Київ" та Адресна мова програмування (1955 р.) невіддільні одне від одного.

У комп'ютері "Київ" вперше в світі апаратно реалізована адресна арифметика та маніпуляції з вказівниками, включаючи багатократне їх розіменування (адресація вищих рангів Адресного програмування).

При цьому закордонні технології відставали від українських на десятки років, що підтверджується нагородою у 2001 році Гарольда Лоусона медаллю "Комп'ютерний піонер" саме за винахід нібито ним вказівників у 1964 р., які насправді були винайдені киянами ще у 1955 р.

До 100-річчя від дня народження члена-кореспондента НАН України Б.М.Малиновського

Гусєв Владислав Володимирович (1944-2022)

12.01.2022 р. - 70 років з дня початку експлуатації "МЭСМ"

12.01.2022 р. виповнюється 70 років з дня початку експлуатації "МЭСМ" для розв'язку реальних, складних та надзвичайно важливих задач для оборонної галузі та народного господарства. Це втрачена сторінка історії зародження інформаційних технологій.
Про Катерину Ющенко з Чигирина та про її помічників.
У відео іде мова про тих, хто безпосередньо працював на "МЭСМ" та про задачі, які на "МЭСМ" розв'язувались.
Ця сторінка історії ІТ не має бути забута ні в Україні, ні у всьому світі.
Про перших програмісток Великобританії та США знає весь світ. Їх в Україні знають та шанують. Але про своїх співвітчизниць нічого не знають.
А українські програмістки та обчислювачки робили чудеса на "МЭСМ" та першими в світі винайшли та реалізували мову програмування високого рівня з найпотужнішими засобами, чим випередили і Великобританії і США на ціле десятиріччя!
Дивіться про невідомих героїнь України, поширюйте відео у соцмережах, підписуйтесь на канал, ставте лайки та залишайте коментарі. Це сприятиме поширенню дуже цікавої, важливої та навмисно забутої авторитарним режимом сторінки історії України!
У відео використані спогади Надії Міщенко.   ›››

70 років створення першого в континентальній Європі комп'ютера "МЭСМ"

60 років створення управляючої машини широкого призначення "Дніпро"

Відкриття меморіальної дошки та пам'ятника Борису Євгеновичу Патону

До 100-річчя від дня народження Малиновського Бориса Миколайовича (1921-2019)

24 серпня 2021 року у день 30-річчя Незалежності України відзначаємо 100-річчя від дня народження Бориса Миколайовича Малиновського - чудової людини, видатного вченого-практика, член-кореспондента Національної Академії Наук України, який прославив на початку шістдесятих років українську науку (в образі Київського інституту кібернетики НАНУ) піонерською розробкою напівпровідникової електронної обчислювальної машини - комп'ютера "Дніпро", що стала на той час кращою з кращих розробок подібного роду, - людини цікавої долі, що пройшла війну, отримала два поранення, стояла біля витоків комп'ютерної науки та техніки в Україні, пропрацював в цій галузі понад півстоліття, особисто знайомій з легендарними особистостями тієї епохи і, крім того, письменник і приголомшливий оповідач, який зробив дуже багато для збереження пам'яті про історію обчислювальної техніки в Україні, про наші досягнення та людей, що стояли за ними.

Про наповнене напруженою захоплюючої роботою і небувалими досягненнями тридцятиліття розвитку обчислювальної техніки (40-і 70-і рр. ХХ-го ст.) розповідається в чисельних книгах Бориса Малиновського. З 1998 р. за його ініціативою на просторах Інтернет було створено тримовний сайт, а при Київському будинку вчених НАНУ музей, які інформують про різні аспекти історії та розвитку інформаційних технологій в Україні.

До 100-річчя від дня народження Кудрявцева Івана Васильовича (1921-1975)

7 липня 2021 року 100 років від дня народження Івана Васильовича Кудрявцева Генерального директора Київського науково-дослідного інституту радіоелектроніки КНДІРЕ з 1958 по 1975 роки. Під керівництвом І.В.Кудрявцева розроблялися, проектувалися і виготовлялися найважливіші радіоелектронні системи із застосуванням комп'ютерів для Військово-морського надводного та підводного флоту СРСР.

Боюна Віталія Петровича обрано дійсним членом - академіком - НАНУ

26.05.2021 до складу НАН України обрано 30 академіків, 73 члена-кореспондента та 27 іноземних членів НАН України

Іваськів Юрій Лукич (1936 -2021)

Уже рік як нема з нами Малиновського Бориса Миколайовича. 13 листопада 2020 р.

Борис Євгенович Патон (1918-2020)

З глибоким сумом повідомляємо, що 19 серпня 2020 року на 102-му році пішов з життя президент Національної академії наук України, академік НАН України, доктор технічних наук, професор Борис Євгенович Патон.

Наукова спільнота, колеги, учні та друзі глибоко сумують за Борисом Євгеновичом Патоном і висловлюють щирі співчуття його рідним і близьким.

80-років академіку В'ячеславу Васильовичу Петрову

До 90-річчя академіка Володимира Сергійовича Михалевича (1930-1994)

До 150-річчя академіка Євгена Оскаровича Патона (1870-1953)

Перед ліком світлим міста рідного. І.Трахтенберг

Слободянюк Тамара Федорівна (1933-2019)

До сторіччя від дня народження Катерини Логвіновни Ющенко.
8 грудня 2019 року

6 грудня 2019 року - 106 років від дня народження Миколи Михайловича Амосова.

Малиновський Борис Миколайович (1921-2019)

Коваленко Ігор Миколайович (1935-2019)

Нагорода за створення першої ЕОМ - виключити з партії. Шкабара Катерина Олексіївна (1912-2002)

Академік НАНУ Летичевський Олександр Адольфович (1935-2019)

Вельбицький Ігор В'ячеславович (1939-2019)

50 років факультету комп'ютерних наук і кібернетики

20 березня 2019 року в Києві відкрили міні-скульптурку "Київський Комп'ютер"

20 березня 2019 року (в день Щастя) в рамках культурологічного проекту Юлії Бевзенко "Шукай" та за участю представництва ASUS в Україні в Києві відкрили міні-скульптурку "Київський Комп'ютер" (скульптор Дар'я Вовк). Мініатюра виготовлена з бронзи. Цей комп'ютер "МЭСМ" (рос. - Малая электронная счетная машина) - Мала електронна лічильна машина, був першим комп'ютером в континентальній Європі з програмою, що зберiгається в пам'ятi. Створено в 1948-1951 роках під керівництвом академіка Сергія Олексійовича Лебедєва.

Встановлена 13-та міні-скульптурка проекта "Шукай" на стіні в'єтнамського ресторану CHANG по вулиці Ярославів вал, 23а.

На відкритті був присутній і дав коментарі 97-річний піонер обчислювальної техніки Малиновський Борис Миколайович.

Фото з відкриття міні скульптури "Київський Комп'ютер"›››

Відео з відкриття:
Легенда про "Київський Комп'ютер"›››
Відкриття міні скульптури "Київський Комп'ютер" представником ASUS Михайлом Лукашевичем›››
Стрічку перерізає представник ASUS Михайло Лукашевич›››
Перфоменс на відкритті естрадного театру "Шарж", керівник Юлія Кратко›››
Сюжет про відкриття в новинах ТСН на 1+1›››

Б.М.Малиновський "Останній крок - він найважчий"

6 грудня 2018 року - 105 років від дня народження Миколи Михайловича Амосова.

Борис Євгенович Патон

100 років Академії наук України

14 листопада 1918 р. гетьман України Павло Петрович Скоропадський (1883-1945) підписав "Закон Української держави про заснування Академії наук у Києві" і затвердив статут Академії, згідно з яким вона складалася з трьох відділів: історико-філологічного, фізико-математичного та соціально-економічного. Було призначено і перших академіків, у тому числі В.І.Вернадського, С.П.Тимошенка, А.Ю.Кримського, М.І.Туган-Барановського та ін., всього дванадцять видатних вчених.

Уже 27 листопада того ж року на перших загальних зборах президентом Академії було обрано Володимира Івановича Вернадського, а вченим секретарем - Агатангела Юхимовича Кримського.

22.09.2018: "МЭСМ" - паломництво :)))   ›››

97 років Борису Миколайовичу Малиновському

Режисер Бебешко Жанна Іванівна підготувала фільм "Служу кібернетиці" в двух частинах про член-кореспондента Національної академії наук України за спеціальністю "обчислювальна техніка" Бориса Миколайовича Малиновського. У фільмі Борис Миколайович розповідає про кібернетичну науку Радянського Союзу 50-х-80-х років XX століття.

До 95-річчя від дня народження Віктора Михайловича Глушкова

До 100-річчя від дня народження одного з піонерів Обчислювальної техніки в Україні професора д.т.н. Зіновія Львовича Рабіновича

У 1952 р. С.О. Лебедєв був запрошений в Академію наук СРСР, де став головним конструктором супер-ЕОМ - Великої електронної обчислювальної машини "БЭСМ". Їдучи до Москви, С.О.Лебедєв запропонував колективу лабораторії в Києві розробити Спеціалізовану ЕОМ "СЭСМ" для розв'язання систем алгебраїчних рівнянь. Керівництво створенням "СЭСМ" С.О.Лебедєв доручив одному зі співробітників Інституту електротехніки АН УРСР З.Л.Рабіновичу, який завершив навчання в аспірантурі і успішно захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук. З.Л.Рабінович став головним конструктором "СЭСМ".  ›››
Про Зіновія Львовича Рабіновича читайте також на нашому сайті ›››

1 травня 2018 року - 100 років від дня народження Башира Іскандаровича Рамєєва

2 листопада 2017 року - 115 років від дня народження Сергія Олексійовича Лебедєва

Доктор технічних наук Лучук Андрій Михайлович (1925-2017)

До 80-річчя академіка НАН України М.В.Новікова

6 грудня 2016 року - 103 роки від дня народження Миколи Михайловича Амосова

До дня народження видатного лікаря-хірурга, вченого, письменника, громадського діяча, академіка, дійсного члена Національної академії наук України, першого директора Київського науково-дослідного інституту серцево-судинної хірургії Миколи Михайловича Амосова відбудуться читання 9 грудня 2016 року, під егідою Асоціації серцево-судинних хірургів України. Захід проводиться втретє. м.Київ, проспект Перемоги, 34, Національний медичний університет ім. О.О.Богомольця, морфологічний корпус, аудиторія ім. Св.Луки. Початок о 10:00

Також пройшли щорічні VI Амосовскі читання, 2016 р. в Череповецькому медичному коледжі.

Відкриття меморіальної дошки в Міжнародному центрі НАН та МОН України

В Міжнародному навчальному центрі інформаційних технологій та систем Національної академії наук та Міністерства освіти України 26 травня 2016 року відкрито меморіальну дошку до 90-річчя від дня народження академіка НАН України Скуріхіна Володимира Ілліча (1926-2014).

26 квітня 2016 року - 30 років від дня страшної аварії
на Чорнобильській атомній електростанції

26 квітня 1986 року сталася аварія на атомній електростанції у Чорнобилі - через недосконалість конструкції, помилкові дії персоналу та інший випадковий збіг несприятливих обставин - вибухнув 4-й блок станції. Запущений в експлуатацію останнім (1983), він виконав роль атомного "троянського коня", знищивши міф про безпеку атомних станцій і показавши зворотний бік далеко не досконалої атомної енергетики. ›››

Пам'яті академіка Володимира Ілліча Скуріхіна (1926-2014)

17 квітня 2016 року 90 років від дня народження Володимира Ілліча Скуріхіна.

21 грудня 2015 року. "Академік НАН України і АМН України, український кардіохірург М.М.Амосов".

КЛУБ "НАУКОВА СПАДЩИНА". З циклу "Внесок вчених у світову науку"

Розповідає Г.І.Телепова.

Перегляд відеофільму про М.М.Амосова "Людина, яка любила людей". Зустріч з режисером фільму.

Вечір веде керівник клубу, д.ф.-м.н, проф., пров.наук.співр. Ін-ту фізики НАН України В.А.Шендеровський.

Київський Будинок вчених НАНУ. Біла вітальня. Початок о 18.30.

6 грудня 2015 року - 102 роки від дня народження Миколи Михайловича Амосова

10 грудня 2015 року 200 років від дня народження Ади Августи Лавлейс

Книга про діяльність Клубу імені М.М.Амосова при Київському Будинку вчених НАНУ

Збірник-альбом присвячений діяльності Клубу ім. М.М.Амосова в 1994-2014 рр. За ці 20 років у Клубі пройшло понад 200 зустрічей з представниками громадської, урядової та політичної еліти країни. Ці зустрічі як у дзеркалі відобразили події, що відбувалися і в Україні, і в Клубі.

Б.М.Малиновський, "Жизнь это дни, которые запоминаются...", К., 2015, 192 стор., Книгу видано російською мовою.

Присвячується 70-річчю Перемоги!

Солдатський шлях Бориса Миколайовича Малиновського у воєнні роки (1941-1945) пройшов через українську Хатинь - спалене разом з тисячами безвинно розстріляних гітлерівцями жителів містечко Корюківка на Чернігівщині, через місто Щорс, де фашисти по-звірячому стратили юну патріотку-школярку Ніну Сагайдак. Пам'ятними віхами залишилися на землі Росії, України, Білорусії та Латвії багато могил моїх загиблих однополчан ...

Б.М.Малиновський служив у 84-му артилерійському полку 55-ї стрілецької дивізії.

"Як сорок перший рік". Б.М.Малиновський

Телефільм "Служу кібернетиці"

На телеканалі "Культура" ДТРК України 15 і 16 квітня 2015 року відбудеться показ телефільму "Служу кібернетиці" про життя і наукову діяльність чл.кор. НАН України Бориса Миколайовича Малиновського. Фільм складається із двух частин. Режисер фільму Ж.Бебешко.

15 квітня 2015 року - о 20.05 - 1-а частина, о 22.10 - 2-а частина.

Повтор фільму відбудеться:

16 квітня 2015 року - о 9.35 - 1-а частина, о 11.40 - 2-а частина.

199 років від дня народження Ади Августи Лавлейс

95 років від дня народження Катерини Логвіновни Ющенко (1919-2001)

Конструктор трійкових ЕОМ Микола Петрович Брусенцов (1925-2014)

Член кореспондент НАН України Тадеуш Павлович Мар'янович

Екскурсія в музей "Як це починалося"

6 жовтня 2014 року відбулася екскурсія для школярів в музей "Як це починалося" при Будинку вчених НАН України. Екскурсію на тему "Історія обчислювальної техніки в Україні" провів член кореспондент НАН України Борис Миколайович Малиновський.

Академік Володимир Ілліч Скуріхін (1926-2014)

Відкриття меморіальної дошки в Феофанії

11 червня 2014 року в Феофанії (м.Київ, Україна) відбулося відкриття меморіальної дошки, присвяченої створенню першої в континентальній Європі електронної обчислювальної машини "МЭСМ". "МЭСМ" була створена під керівництвом Сергія Олексійовича Лебедєва 1948-1951 рр.

Меморіальна дошка пам'яті Сергія Олексійовича Лебедєва - це робота заслуженого діяча мистецтв України Валерія Федічева. ›››

Щорічні премії Президента України для молодих вчених

Група молодих вчених Інституту кібернетики імені В.М.Глушкова Національної академії наук України удостоєна щорічної премії Президента України за 2013 рік.

УКАЗ Президента України про присудження щорічних премій Президента України для молодих вчених 2013 року.

За цикл наукових праць "Розвиток архітектури та системного програмного забезпечення вітчизняних суперкомп'ютерів СКІТ": Головинському Андрію Леонідовичу - кандидатові технічних наук, науковому співробітникові Інституту кібернетики імені В.М.Глушкова НАН України, Маленку Андрію Леонідовичу - кандидатові фізико-математичних наук, науковому співробітникові Інституту кібернетики імені В.М.Глушкова НАН України, Бандурі Олександру Юрійовичу - молодшому науковому співробітникові Інституту кібернетики імені В.М.Глушкова НАН України, Горенку Сергію Олександровичу - молодшому науковому співробітникові Інституту кібернетики імені В.М.Глушкова НАН України.

Президент України. м.Київ, 2 грудня 2013 року, №659/2013.

Академік Ігор Данилович Войтович (1932-2014)

6 грудня 2013 року виповнилося 100 років новатору-хірургу, талановитому письменнику, фундатору біокібернетики Миколі Михайловичу Амосову.

6 грудня 2013 року виповнилося 100 років новатору-хірургу, талановитому письменнику, фундатору біокібернетики Миколі Михайловичу Амосову.

МИКОЛА АМОСОВ: Кардіохірург, людина, громадський діяч СРСР

Випередив час

Доктор технічних наук Геннадій Олександрович Михайлов (1923-2013)

На старт проекту uacomputing.com або Найкоротша історія Інформаційних Технологій в Україні

Сергій Олексійович Лебедєв - 110 років від дня народження

Другого листопада 2012 року виповнилося 110 років від дня народження С.О.Лебедєва - одного із зоряної плеяди вчених, що створили майже одночасно - наприкінці 40-х і початку 50 х років 20-го століття - у передових країнах світу перші цифрові електронні обчислювальні машини із збереженою в оперативній пам'яті програмою обчислень, - тепер уже відомі всім комп'ютери. В даний час імена цих учених добре відомі. У США - Джон фон Нейман, Джон Мочлі, Преспер Еккерт; в Англії - Алан Тьюринг, Том Кілбурн і Моріс Уїлкс; в колишньому Радянському Союзі - Сергій Лебедєв та Ісаак Брук.

Засідання вченої ради Інституту кібернетики імені В.М.Глушкова НАН України